У кожній національній літературі є письменники з особливим статусом, з особливим резонансом і популярністю в межах країни, в межах рідного краю. Вони одразу ж стають подією літературно-мистецького й духовного життя. Саме таким є житомирський письменник Євген Концевич, шістдесятник, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка 1999 р., обласної літературної премії імені Василя Земляка 2010 р., про якого Валерій Шевчук сказав: «… він світлоносна людина. Виходячи від нього, виносиш іскру полум’я його серця. А коли в душі горить отой святий вогник, то, отже, ми в цьому світі є, будемо». Видатний українець, Герой України В’ячеслав Чорновіл говорив про нього як про «людину величезної притягальної сили», «Житомир для мене – це, насамперед, Євген Концевич».
Ще підлітком Євген зазнав травми, наслідком якої стала втрата можливості самостійно пересуватися.
Уперше він виступив з оповіданням в альманасі «Перший сніп» 1957 р., головним редактором якого був Микола Хомичевський (Борис Тен).
За кілька років Євген Концевич заявив про себе як про цілком зрілого і самобутнього прозаїка. Після видання у 1964 р. першої збірки новел «Дві криниці» вступив до Спілки письменників України. Євген Концевич, якому на момент виходу «Двох криниць» не було й тридцяти, виявив себе тонким психологом, він детально досліджував найтонші нюанси переживань своїх героїв. Це і страшне «прозріння» дитини («Чому вона мовчить?»), і гіркота самотньої старості («Його повезли в синій-синій «Волзі»), і душевна черствість («Квіти»), і дитячі страхи й переживання («Дві криниці»).
Письменник пройшов і переслідування КДБ, і обшуки, і прослуховування, і замовчування його творів.
Збірка новел «Дві криниці» 1964 р. більше 20 років залишалася для автора єдиною опублікованою книжкою.
Скутий страшною недугою, Євген Концевич у своїх творах менше всього говорив про людські страждання. В його новелах багато світла, великої доброти, людяності, ніжності, гарячої любові до життя.
Збірочка ілюстрована малюнками українського художника Юрія Золотова.
Для дітей старшого шкільного віку.
Виконавець: Тетяна ВАКУЛІЧ.
