Рива Балясна

Рива Наумівна Балясна народилася 8 березня 1910 року в містечку Радомишлі Житомирської області в бідній родині. Рано залишилась без батьків, виховувалась у дитячому будинку. З 15 років почала працювати спочатку у школі ФЗН, а згодом на першій взуттєвій фабриці Києва. Пізніше вона закінчила відділ профосвіти Київського інституту народної освіти і аспірантуру, де здобула спеціальність учителя єврейської мови та літератури. У 1934 році  вийшла перша книжка віршів «Переклик». З того часу вірші та проза неодноразово почали виходити  єврейською мовою, а також в перекладах українською та російською мовами.

Під час Вітчизняної війни перебувала в евакуації, активно виступала в періодичній пресі та на радіо. Нагороджена медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років».

Доля Риви Наумівни увібрала в себе трагедію цілого народу: вона одна з кращих представників творчої інтелігенції, була репресована в 1952 році, а в 1956 році справу її припинено за відсутністю складу злочину. На тлі страшної життєвої трагедії її поезії напрочуд ніжні, сповнені жіночності й любові. Чи не тому серед перекладачів цих творів – ціла плеяда майстрів письменства: Максим Рильський, Володимир Сосюра, Іван Драч, Дмитро Павличко, Наум Тихий, Юнна Мориц.

Окремими виданнями вийшли збірки віршів та поем «Світлі доріжки» (1940), «Дівчинка з Іванкова» (1947), «Юнь моя» (1961), «Четверть віку» (1973) та інші.

Померла Рива Наумівна Балясна 1.10.1980 у Києві.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.