5 червня виповнюється 90 років від дня народження Євгена Концевича – українського письменника-шістдесятника, лауреата Всеукраїнської премії в галузі літератури і мистецтв імені Івана Огієнка, члена Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих, почесного громадянина Житомира. У 2006 році він був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Ім’я Євгена Концевича відоме багатьом українцям як у нашій державі, так і за її межами. Людина-легенда, людина-борець, людина величезної притягальної сили. За словами журналістки Тетяни Даниленко, Концевич – «культова постать українського дисидентського руху».
Автор прозових збірок: «Дві криниці» (1964, 1990), «Йдучи вулицею» (1985), «Вона йшла усміхнена…» (2002), «Голубко моя сиза» (2003), «Мамо!.. Мамочко!.. Прокинься!!!» (2004), «Голубині пастелі» (2009) мемуарно-критичної книжки «Тутешня кава» (2000).
Як перекладач він учень Бориса Тена. Написав низку есе, зокрема, про свого вчителя та про Івана Світличного.
Ім’я Євгена Концевича тісно пов’язане з поняттям житомирської прозової школи в сучасній українській літературі – як ім’я одного з її зачинателів і яскравих представників. Його життя і творчість є яскравим взірцем для тих, кому бракує життєстверджувального ставлення, оптимізму, сили волі і любові до світу й людей.
2018 року мала планета за номером 278645, відкрита Андрушівською обсерваторією, отримала назву «Планета Концевича».
Всіх охочих дізнатися про життєвий і творчий шлях цієї мужньої людини твоя бібліотека запрошує до перегляду виставки «Великий життєлюб, письменник – Євген Концевич» за адресою: вул. Грушевського, 9.
