Працівники цифрового хабу нашої бібліотеки створили QR-код, який розміщено на пам’ятнику Івану Сльоті, який урочисто відкрито 2 липня 2024 року в місті Житомирі на розі вулиць Івана Сльоти та Шевченка.
Сьогодні, 3 грудня, 86 років від дня народження Івана Сльоти.
Іван Сльота – одне зі славетних імен України. Народився Іван Сльота 3 грудня 1937 року у селі з поетичною назвою Яснозір’я на Черкащині. Батьки, Михайло Васильович та Степанида Іванівна –
колгоспники, тяжко працювали на землі. До школи Іван пішов у 1947 році. З дитинства хлопчик любив музику, мріяв навчитися грати на баяні, але можливості придбати його не було.
Після школи пішов працювати на Черкаський машинобудівний завод. Два роки заготовляв ліс в Архангельській області, заробляючи гроші на давно омріяний баян, який згодом опанував самотужки. У 1956 році, повернувшись додому, керував хором у сусідньому селі Кумейки. Через рік хор став переможцем районного та лауреатом обласного оглядів.
Під час служби в армії в місті Одеса, Іван не розлучався з музикою. По завершенню служби вступив до Одеського музичного училища по класу баяна. Згодом продовжив навчання в Одеській державній консерваторії імені А. Нежданової. Спочатку вчиться по класу баяна, а згодом перевівся на хоровий факультет під керівництвом професора Серебрі А. П., де панував авторитет видатного хорового диригента Костянтина Костянтиновича Пігрова.
У 1970 році після закінчення консерваторії молодий композитор і диригент приїздить до Житомира, де на його долю припало відновлювати народний хор «Льонок», створений свого часу корифеями української культури Борисом Теном та Анатолієм Авдієвським. За короткий час Іваном Михайловичем, по суті, був створений, новий творчий колектив – Поліський ансамбль пісні і танцю «Льонок».
Іван Сльота з 1973 до 1980 рік поєднує свою роботу з педагогічною діяльністю в Житомирському музичному училищі, з 1991 року – Житомирському державному педагогічному університеті імені Івана Франка. 1973 року Івану Михайловичу Сльоті, художньому керівнику творчого колективу – Поліського академічного ансамблю пісні і танцю «Льонок», присвоєно почесне звання заслуженого артиста України, 1989 року – народного артиста України.
Писати пісні та вірши Іван Михайлович почав ще у шкільні роки, у п’ятому класі отримав i перший гонорар за опублікований в районній газеті вірш. А першою була пісня, на слова Белли Володiної “Про лікаря”, яку взяв до свого репертуару Черкаський народний хор.
З благословення тодішнього керівника хору Анатолiя Авдiєвського i почалася композиторська діяльність Івана Михайловича.
Дві великі пристрасті, дві справжні стихії — поезія і музика — міцно тримали у полоні його серце. У творчому доробку поета і композитора більше 400 пісенних та 300 поетичних творів, серед яких значна частина стала відомою і популярною не тільки в Україні, а й поза її межами. Це такі як: «А льон цвіте» (1980), «Нові пісні» (1983), «Пісня моєї землі» (1987), «…З твого серця» (1997), «На перехресті», «На синій хвилі» (2001), «Хліб на рушнику» (2003), «Автограф» (2005), «Золото зажнив’я» (2006), “Нескінченна музика життя” (тритомник, 2007), “Яснозір’я” (2011) та інші. Підготовлено 5 платівок, записані у Золотий фонд Українського радіо програми з авторськими піснями й обробками українських народних пісень.
Іван Михайлович Сльота — народний артист України з 1979 року, професор Житомирського державного університету імені Івана Франка (2000), почесний громадянин м. Житомира (2006), член Національної спілки письменників України (з 2006), повний кавалер Президентського ордена «За Заслуги», відзначений нагрудним знаком «Відмінник освіти», лауреат (разом з «Льонком») численних Всеукраїнських і Міжнародних фестивалів-конкурсів (у різні роки), лауреат премії імені Івана Огієнка та премії Бориса Тена (2012), член Всеукраїнської Музичної Спілки, член Правління Житомирської обласної організації Українського фонду культури.
Відомий педагог, діяч культури і мистецтв, Іван Михайлович виховав цілу плеяду помітних нині виконавців та діячів культурно-просвітницької ниви. Мало хто в українському музичному мистецтві так глибоко і точно міг проникнути у світ людських почуттів і так яскраво відобразити їх у пісні, як Іван Сльота. Його вірші й пісні віддзеркалюють життя, саме тому вони і не втрачають з роками своєї щирості і актуальності.
Помер Іван Сльота 28 липня 2014 року в м. Житомирі.
4 вересня 2014 року Поліському академічному ансамблю пісні і танцю «Льонок» було присвоєне ім’я Івана Сльоти.
6 серпня 2015 року відбулося відкриття меморіальної дошки Івану Сльоті, яку встановлено на фасаді Житомирського академічного обласного театру ляльок на вулиці Михайлівській, 7.
На честь видатного митця, поета, народного артиста України Івана Михайловича Сльоти, в 2016 році у місті Житомирі названа вулиця.
Ім’я митця носить будинок культури в селі Яснозір’я, в центрі якого встановлено пам’ятник славному земляку.
З 2016 року раз на два роки проводиться Всеукраїнський фестиваль-конкурс народного хорового мистецтва імені Івана Сльоти “А льон цвіте”.
У 2017 році за значний особистий внесок у культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм Івана Сльоту (посмертно) нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.
2 липня 2024 року у Житомирі урочисто відкрито пам’ятник Івану Сльоті на розі вулиць Івана Сльоти та Шевченка. Фото Юрій Болобан/Facebook
З 2015 року побачили світ 8 книжок, зібраних Іваном Сльотою та присвячених його пам’яті:
- “Всіма голосам” (І книга)
- “Всіма голосам” (ІІ книга) (матеріали для цього двотомника митець-фольклорист збирав впродовж усього життя)
- “А льон цвіте – Спогади про Івана Сльоту”
- “Нескінченна музика життя Івана Сльоти”
- “Вибране” (поезії)
- “Як я піснею став”
- “З народних джерел”
- “Пісні мого серця”
У грудні 2022 року у #твоїй_бібліотеці відбувся мобільний поетично-музичний дворик «Іван Сльота – гордість Поліського краю», присвячений 85-річчю від дня народження Івана Сльоти, Народного артиста України композитора, поета, художнього керівника і головного диригента Поліського академічного ансамблю «Льонок», який організували бібліотекарі для своїх читачів.
Молодь зустрілась з Валентиною Бартош-Сльота, дружиною митця, яка розповіла багато цікавого про його життя і творчість, співала пісні та читала вірші.
Доречи, на головному годиннику Житомира, що на будинку міської ради, щогодини лунає пісня “А льон цвіте”, яка найбільш відома у виконанні Івана Сльоти.
Ознайомитись з творчістю нашого видатного земляка можна на YouTube каналі Іван Сльота.
Матеріали із сімейного архіву Сльоти І. М., передані Житомирській обласній бібліотеці для дітей його дружиною –
заслуженою артисткою України, солісткою ансамблю «Льонок» В. М. Бартош-Сльота
Автобіографія
Твоя бібліотека пропонує до вашої уваги тематичну книжкову поличку “Нескінченна музика життя”. Матеріали про нашого славетного земляка чекають на вас за адресою: вулиця Університетська, 36.
