Словечансько-Овруцький кряж – геологічна пам’ятка природи

На півночі Житомирської області на тлі Поліської низовини чітко піднімається овіяний легендами і переказами стародавній та загадковий Словечансько-Овруцький кряж. Це своєрідний кам’яний острів, який наче загубився серед густих лісів Українського Полісся.

Словечансько-Овруцький кряж з його своєрідною, мальовничою та різноманітною природою, неймовірними краєвидами є чи не найцікавішим куточком Житомирського Полісся. Природа кряжу утворює чудові неповторні ландшафти, які радують око подорожнього. Хвиляста рівнина вкрита плямами полів і лісів, а в долинах річок розкинулися великі та малі села.

Майже до кінця ХІХ ст. цей кряж не був відомий ні ботанікам, ні геологам, ні географам. Протягом довгого часу він лишався «білою плямою» на карті України. Одним з перших почав вивчати цю територію дослідник Полісся академік Павло Аполлонович Тутковський. З 1900 по 1922 роки вчений докладно досліджував геологію Словечансько-Овруцького кряжа і присвятив йому десятки своїх наукових робіт. У фондах Національного науково-природничого музею Національної академії наук України серед колекцій гірських порід та мінералів зберігаються зразки зібрані П. А. Тутковським, в тому числі із Словечансько-Овруцького кряжа.

Ще одним дослідником Волині був Степан Володимирович Бєльський (1866-1943), який присвятив вивченню надр нашого краю більш як 40 років життя. Вчений є автором фундаментальної праці «Геологія та корисні копалини Житомирської області», рукопис якої зберігається у фондах Житомирського обласного краєзнавчого музею. А книги вченого зберігаються в наукових бібліотеках.

Пізніше кряж привернув увагу багатьох дослідників. Тут побували археологи, історики, географи, геологи, біологи. Різнобічне вивчення природних умов кряжу продовжується й тепер.

Словечансько-Овруцький кряж є північно-західним крилом Українського кристалічного щита. Він простягається із заходу на схід на 60 км, має ширину від 5 до 15-20 км, займає площу майже 750 кв. км. Середня висота кряжа над рівнем моря – 60-80 м, максимальна – 316 м в с. Городець Овруцького району. Кряж простягається від м. Овруча до села Червонка.

Словечансько-Овруцький кряж, мов геологічна фортеця, стоїть на міцному кристалічному фундаменті і дає нам різні дива. Загалом кам’янисту основу кряжа сформували пісковики, пірофілітові сланці та рожеві й червоні кварцити, яким понад 1300-1500 млн. років. Ці породи – чудовий будівельний матеріал, з якого наші предки споруджували Софіївський собор, Києво-Печерську лавру, Золоті ворота в Києві, архітектурні пам’ятки Переяслава-Хмельницького, Овруча, Вишгорода та інших міст.

Словечансько-Овруцький кряж – єдине місце в Україні та Європі, де є поклади рідкісного мінералу рожевого пірофіліту, з якого колись древляни виготовляли прикраси, пряслиці. Пізніше саме з пірофіліту виробляли пальники для маяків. В 1950-х роках в Овручі був єдиний в колишньому Радянському Союзі цех, де виготовляли пірофілітові пальники, які мали попит і за кордоном. Вони використовувалися на маяках Дарданелл та Гібралтара, Заполяр’я і Далекого сходу, на узбережжях Чорного та Азовського морів. Згодом шахта для підземного видобутку пірофиліту біля села Збраньки (в межах Словечансько-Овруцького кряжа) була закинута за нез’ясованих обставин. Довгий час проводилися екскурсії в шахту. Але з часом сходи, які вели вниз по стовбуру шахти, були зрізані, метал здано на металобрухт. Тому нині зникла можливість побачити високоякісний пірофіліт, потужність пласта якого досягала 1,5 м.

Родовища пірофіліту в межах Словечансько-Овруцького кряжа розвідані, але не розробляються ні промисловим, ні кустарним способом. Хоча сьогодні пірофіліт застосовується в паперовій, керамічній, гумовій та електротехнічній промисловості. А з розвитком нанотехнологій область застосування пірофіліту в світі значно розширилася.

У межах кряжа поблизу Збраньок є невеликі поклади яшми, яка не поступається кращим сортам уральської червоної. Кряж містить також значні запаси бурого болотного залізняку. У минулому столітті велися розробки покладів болотної руди в Овруцькому повіті, і тому у назвах багатьох сіл слово Рудня. Гірський кришталь, пісок, каолін, серицитові глини та багато інших корисних копалин містить ця камінна комора.

Одним з див Словечансько-Овруцького кряжа є кришталево чиста вода із численних джерел. Животворні джерела пробиваються на поверхню даруючи життя рослинам і тваринам. А дуже відомим джерелам, як от в селах Нагоряни, Сорокопень та інших, люди навіть поклоняються, вважаючи їх святими, а воду – чудодійною.

На кряжі починають свій шлях у далекі краї річки Норин, Словечна, Червонка, Ясенець, Грезля, Жолонь та багато інших малих і маленьких річечок, що своїми водами живлять Дніпро. Поза межами кряжа течії річок сповільнюються, долини розширюються і стають заболоченими.

Але найбільш дивовижною є рослинність Словечансько-Овруцького кряжа. Частина природи кряжа зберіглася в дольодовиковому вигляді, що зумовило різноманітність місцевої флори.

Словечансько-Овруцький кряж вкритий широколистяними і хвойними лісами. Найголовнішими деревними породами кряжа є сосни: звичайна і Фоміна; берези: бородавчаста та пухнаста; вільха клейка, граб, клен, липа, ясен. Між селами Червонка і Городець поки-що вціліли невеликі ділянки стиглих дубових і грабових лісів. З чагарників найчастіше трапляються ліщина, крушина ламка, жимолость лісова, глід, шипшина, бруслини європейська та бородавчаста, вовче дерево (грім-дерево) та інші.

Ліси кряжа багаті на ягоди: чорниця, буяхи, суниця, ожина, брусниця, малина. А яких тут тільки грибів немає: сироїжки, маслюки, підберезники, підосичники, білі гриби-боровики, опеньки, рижики та багато-багато інших. До чорнобильської катастрофи тут щороку заготовляли тисячі тонн грибів, плодових, ягідних і лікарських рослин.

На території Словечансько-Овруцького кряжа зустрічається не притаманна для місцевого кліматичного поясу субтропічна флора. Тільки тут можна побачити рештки пралісів з дуба скельного. Сам факт зростання цього виду на Поліссі становить унікальне явище. Нині діброви скельного дуба займають 600 гектарів. Вирубка цих дерев суворо заборонена. Найбільшу ж наукову цінність представляють ліси з поширенням у підліску рододендрона жовтого (азалії понтійської), що займає не одну сотню гектарів, утворюючи непрохідні зарості, через що і називають його в деяких селах дряпоштаном, штанодерем, жовтим багном або чортовим зіллям. Наявність на кряжі цієї реліктової рослини викликає багато наукових дискусій. Дослідники досі не мають вичерпного пояснення, як на Поліссі опинився рододендрон жовтий, адже найближчий ареал його поширення зосереджений на Кавказі.

На кряжі ще збереглися поодинокі дерева оригінальної чорної берези, кора якої забарвленням нагадує кору вишні. Трапляється вона біля сіл Червонка, Усове, Задорожок, Листвин і Городець.

Взагалі понад 80 видів гірських реліктових рослин зростає на Словечансько-Овруцькому кряжі. До Червоної книги України занесено 15 видів рослин, що ростуть на цій території.

На території лесового підвищення лісів немає: їх вирубали протягом останніх віків.

Словечансько-Овруцький кряж відзначається багатством і різноманітністю тваринного світу. Серед чисельних птахів: дятли, синиці, мухоловки, зяблики, шпаки, іволги, чорні лелеки, сірі журавлі, шуліки, глухарі, перепела, деркач, бекас та інші.

Водяться в лісах кряжа гордовиті лосі, козулі, дикі кабани. Можна зустріти зубра. Найбільшим з гризунів, що живуть в цій місцевості, є бобер. Колонії бобрів живуть на річках Словечна, Булдичка, Бігунь. Тут водяться борсуки, ондатри, європейська норка, лісова куниця, видра. Хижі ссавці на цій території представлені вовком, лисицею, можна зустріти рись. У лісах кряжа багато зайців, їжаків, кажанів, кротів.

До Червоної книги України занесено багато видів тварин з тих, що живуть на території Словечансько-Овруцького кряжа.

У 1998 році на території кряжу утворено лісовий заказник місцевого значення «Словечанський кряж». Заказник створений з декількох частин і знаходиться на території шістьох лісництв.

Під час археологічних розкопок на цій території були знайдені залишки поселень епох мезоліту і неоліту, кургани та артефакти бронзового століття, тому на території Словечансько-Овруцького кряжа є велика кількість пам’яток археології.

У 2020 році Українське товариство охорони птахів запропонувало створити національний парк «Словечансько-Овруцький кряж». На думку дослідників, саме на території Словечансько-Овруцького кряжа ще збережена унікальна поліська природа, яка характеризується високою природоохоронною, науковою та історико-культурною цінністю. Обласна влада і Міністерство енергетики та захисту довкілля України підтримали цю пропозицію. То ж можливо, що незабаром буде створено національний природний парк «Словечансько-Овруцький кряж», який може стати туристичною родзинкою Житомирської області.

Підготувала Антоніна Макаревич – бібліограф.


Література

Корбут Г. О. Геологічний пам’ятник природи : експедиція газети «Відлуння» на Словечансько-Овруцькому кряжі /
Г. О. Корбут // Відлуння. – 2002. – 12 квіт. (№ 15). – С. 5.

Костриця М. М. Словечансько-Овруцький кряж // Костриця М. М. Житомирщина туристична : краєзнав. нариси /
М. М. Костриця, М. Ю. Костриця ; за ред. М. Ю. Костриці. – Житомир : Полісся, 2009. – С. 451-456.

Маслова Н. І. Видатні вчені України та їх роль у розбудові Житомирського краєзнавчого музею / Н. І. Маслова // Музейна справа на Житомирщині: історія, досвід, проблеми : наук. зб. «Велика Волинь» : праці Житомир. наук.-краєзн. т-ва дослідників Волині / голов. ред. М. Ю. Костриця. – Житомир : Косенко М. Г., 2005. – Т. 33. – С. 3-13. – ISBN 966-7390-25-X. – (С. В. Бєльський. – С. 7-8).

[Словечансько-Овруцький кряж] // Україна : повна енц. / [авт.-упоряд. В. М. Скляренко та ін.]. – Харків : Фоліо, 2007. – (Дитяча енциклопедія). – С. 206-207.

Словечанський кряж, лісовий заказник місцевого значення : [Овруцький р-н] // Природно-заповідний фонд Житомирської області. Довідник / за заг. ред. О. О. Орлова. – Житомир ; Новоград-Волинський : НОВОград, 2015. – С. 312-319.

Гантишин О. Мішані ліси України : природа України : [Словечансько-Овруцький кряж] / О. Гантишин // Колосок. – 2017. –
№ 7. – С. 40-47.

Шилова Л. На крилах Українського кристаличного щита : [Словечансько-Овруцький кряж – Приазовська височина (Запоріжська обл.) : географічне положення, геологічна будова, корисні копалини, клімат, грунти : порівняльна характеристика] / Л. Шилова // Природниче краєзнавство Житомирщини – Волині: історія та сучасність : матеріали Всеукр. наук.-краєзн. конф. (21 листопада 2013 року, м. Житомир) / Нац. спілка краєзнавців України [та ін.] ; гол. ред. М. Ю. Костриця. – Житомир : Марина Косенко, 2014. – («Велика Волинь» : праці Житомир. наук.-краєзн. т-ва дослідників Волині. Вип. 49). – С. 37-51. – Бібліогр.: с. 50-51.

Деревская Е. И. Пирофиллит Словечанско-Овручского кряжа [Електронний ресурс] / Е. И. Деревенская, С.Р. Коженевский. — Електрон. дані. — URL: https://cutt.ly/4j5BaAp. – Назва з екрана. – Дата звернення: 28.01.2021.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.