Однією із святинь українського народу, його національною гордістю є творчість Тараса Григоровича Шевченка. Не одне покоління українців звіряє своє життя з іменем і творчістю Кобзаря. Його спадщина – це творчість людини, яка вміла, як ніхто інший, любити свій народ і свою землю. А жива природа рідного краю стала органічною частиною поезії Тараса Шевченка.
Саме пейзажна лірика Великого Кобзаря може вважатися взірцем поетичного бачення української природи. В дитинстві Тарас не раз їздив з батьком чумакувати українськими степами і, мабуть, саме тоді полюбив її красу на все життя. До болю милий Шевченку тихий український вечір, співи соловейка, гнучка тополя й золоте пшеничне поле, що розкинулося, наче море широке. За Шевченком краса України – це тихі води і ясні зорі, зелені сади і білі хати, благородні ріки і співучі роботящі люди.
З нагоди 212-ї річниці від дня народження геніального Пророка українського народу в секторі естетичного виховання юнацтва #твоєї_бібліотеки учні ліцею №3 здійснили арт-подорож шляхами Тараса Шевченка «Кольори Кобзаревої душі».
Ліцеїсти залюбки переглянули відеопрезентацію про дитинство і творчий шлях митця.
Бібліотекар ознайомила юних відвідувачів із літературою про художню і поетичну спадщину Тараса Шевченка.
Майстер-клас, що відбувся на завершення, допоміг учням висловити на папері своє бачення природи за мотивами творів поета.
Турботливе ставлення до живої природи є актуальним і в нашому сьогоденні. Тож, шануймо мистецьку спадщину Тараса Шевченка! Учімося в нього! Адже твори Кобзаря переживуть віки і вічно пробуджуватимуть у серцях людей великі благородні почуття!
