Сьогодні хочеться розповісти про те, як бібліотеки можуть об’єднувати людей, допомагати плекати рідну мову, зберігати культуру народу навіть тоді, коли рідні знаходяться далеко один від одного.
Тут зустрічаються люди різні за віком і місцем перебування. Спілкуючись, вони знаходять підтримку, відволікаються від важкої реальності навіть під час війни.
До твоєї бібліотеки вже багато років навідується читач з передмістя. Він – тато, сім’я якого знаходиться за кордоном, а він – в Україні. Щоб поглибити знання рідної мови, люблячий батько бере щоразу нові книги і читає їх своїм дітям вголос онлайн. Читання вголос – це вияв любові, як до дітей так і до України. Такі контакти допомагають дітям відчути зв’язок з батьком, і зберегти відчуття сім’ї, незважаючи на відстань.
Ця історія показує, що бібліотека – це не просто місце, де зберігаються книги, а й спільнота людей, які об’єднані любов’ю до читання, і ця любов не має кордонів.
Історія сповнена надії на те, що сім’я возз’єднається, а війна закінчиться якомога швидше.
Вона є нагадуванням про те, що навіть у найважчі часи бібліотеки можуть бути джерелом сили, надії і підтримки для людей.
