Там, де шумить водоспад… Скелі на річці Тетерів у Житомирі

Майже два мільярди років тому у протерозойську еру на території нашої області утворилися граніти, на яких нині розташоване місто Житомир. На берегах річок Тетерева та Кам’янки граніти виходять на поверхню дивовижними скелями, які надають неповторності місцевим краєвидам. «Теретенія» – це колишня назва річки Тетерів, в перекладі з грецької означає «Протерта крізь скелі». Так її називали греки у 1-2 ст. н. е. Скелі на берегах Тетерева, що найбільш вражають своєю красою, мають назви. У місцевих жителів про них складено багато оповідань і легенд.

Легенди гранітних берегів

Там, де поблизу Житомира річка Тетерів перетинає давні кристалічні породи, над її стрімким лівим берегом здіймається велика кам’яна брила, що нагадує голову древнього лицаря, який вдивляється у блакить річки. Ще й сьогодні старожили Житомира називають цю мальовничу скелю Сокулею. Одну з легенд про цю скелю розказав письменник Валентин Грабовський у творі «Сокуля».

Автор розповідає, що колись над річкою Тетерів, яка затиснута в граніти, між двома берегами-скелями був природний перешийок-міст. В роки війни українського народу за свою волю сотня козаків, разом зі своїм ватажком на ім’я Сокіл, заманили вороже військо на цей кам’яний міст. Під час страшного бою міст-перешийок упав у воду, забравши з собою життя тих, хто зійшовся у двобої. Козак Сокіл теж загинув у водах Тетерева. А на ранок житомиряни побачили, що замість мосту залишилась скеля, яка була схожа на голову ватажка Сокола в шоломі. Свою легенду Валентин Грабовський закінчує словами:

«…Над рікою Тетеревом Житомир зростає,
Горду невмирущу славу Соколу співає
Й Сокулею диво-скелю досі називає».

Але сучасна і відома всім назва цієї скелі – Голова Чацького. Фактично назва скелі «Голова Чацького» прослідковується в історичних та топографічних джерелах Житомира у першій половині ХІХ ст., тобто набагато пізніше козацьких часів.

Найімовірніше, назва скелі присвячена відомій людині – Тадеушу Чацькому (1765-1813). Це польський просвітитель, організатор мережі навчальних закладів на Волині. Крім того Тадеуш Чацький – фундатор відомого Кременецького ліцею, на базі якого було сформовано два відомих українських навчальних заклади – університет Святого Володимира у Києві (нині національний університет Т. Г. Шевченка) та Волинську гімназію у Житомирі (на її базі створено Житомирський державний університет ім. Івана Франка).

А легенди й надалі живуть, розповідаючи про відважних воїнів, або розбійників, про нещасливе кохання, або про печери під скелею та сміливців, які шукали ті печери.

Скеля не є спеціально зробленою скульптурною композицією. Це – пам’ятка природи, що утворилася в результаті вивітрювання гранітних порід. Вона існує значно більше років, і навіть тисячоліть, аніж саме місто Житомир.

А напроти цього пам’ятника природи на правому березі річки є ще одна скеля химерної форми «Чотири брати». Її вершина складається з чотирьох майже однакових брил.

У 1965 р. між скелями «Чотири брати» і «Голова Чацького» була споруджена гребля, яка підняла рівень води на 15 метрів.

Скеля Голова Чацького – геологічна пам’ятка природи місцевого значення

Геологічна пам’ятка природи Скеля Голова Чацького є візитівкою міста Житомира. Вона знаходиться в адміністративних межах Житомира, на його південній околиці, на лівому березі річки Тетерів, на 200 м вище греблі, має площу 0,01 га і являє собою гранітну скелю, яка височіє над рівнем річки на 30 м. Цей об’єкт став заповідним у 1967 році і перебуває у віданні управління комунального господарства міської ради.

Скеля Голова Чацького є унікальною не лише з геологічного погляду, але й з ландшафтного, флористичного та геоботанічного. Саме на цій скелі зустрічаються значні популяції кількох цінних регіонально рідкісних видів рослин, які охороняються у Житомирській області – авринії скальної, півників угорських, жовтецю стоповидного, аспленію північного, таволги звіробоєлистої та таволги середньої, кизильника чорноплідного, осоки низької, цибулі подільської, костриці макутринської та інших.

Скеля Чотири Брати – геологічна пам’ятка природи місцевого значення

Геологічна пам’ятка природи скеля Чотири Брати знаходиться в адміністративних межах Житомира, на його південній околиці, на правому березі річки Тетерів, на 200 м вище греблі. Ширина скелі 150 м, висота бл. 20 м над рівнем води. На ній є чотири вертикальні виступи, що формою дещо нагадують людські фігури. Скеля стала заповідним об’єктом у 1967 році і перебуває у віданні управління комунального господарства міської ради. Цей статус їй надано з метою охорони мальовничого скельного масиву на правому березі річки Тетерів біля греблі Житомирського водосховища.
Практично ця пам’ятка природи знаходиться напроти скелі Чацького.

Скеля Чотири Брати має вигляд стрімких північних «стінок», які безпосередньо контактують з річкою. Їх верхні частини заліснені специфічним чином – основу деревостанів утворює липа серцелиста з домішкою дуба черешчатого. У тріщинах скель масово розвиваються популяції багатьох регіонально рідкісних видів рослин: авринії скельної, аспленія північного, багатоніжки звичайної, півників угорських, спіреї звіробоєлистої, спіреї середньої, кизильника чорно плідного, жовтецю стоповидного, цибулі гірської тощо.

До скель ведуть численні стежки вздовж схилу правого берега річки Тетерів. Верхівки скель використовуються відпочивальниками як видові площадки, звідки відкривається вид на Житомир. Мальовнича місцевість, свіже повітря і приголомшливий вид зі скелі на річку приваблює не лише місцевих жителів, а й туристів, охочих оглянути визначні пам’ятки Житомирщини.

Гранітні скелі Чацького і Чотири Брати мають велику пізнавальну та естетичну цінність.

Якщо хочете дізнатися більше, прочитайте:

Бовкун С. Полковник Чацький і Стах Юхт : є привід згадати їх обох : [1935 р. вперше опубліковано легенду про скелю Голова Чацького : напад татар на Житомир, сміливий полковник Чацький] / Сергій Бовкун // Житомирщина. – 2020. – 4груд. (№ 80). – С. 7.

Галаневич П. Скеля «Голова Чацького»: легенди та дійсність / Павло Галаневич // Житомирщина молода. – 2004. – 8 лип.

Грабовський В. Сокуля : легенда / В. Грабовський // Грабовський В. Творення легенди : краєзн. нотатки / Валентин Грабовський. – Вид. 2-е, випр. і допов. – Житомир : Полісся, 2008. – С. 5-6.

Дубман Б. Житомирська Швейцарія / Борис Дубман // Пульс. – 2018. – 7 черв. (№ 23). – С. 6. – (Краєзнавчі сторінки рідного міста).

Меламед Е. Й. Голова Чацкого. По следам легенд : [буклет] / Е. Й. Меламед. – Житомир : Олеся, 1991.

Мокрицький Г. П. Вулиці Житомира / Г. П. Мокрицький – Житомир : Волинь, 2007. – С. 166-167, 341, 408. – (Енциклопедія Житомира. Т. 1). – ISBN 966-690-84-Х.

Омельчук І. Голова Чацького / Іванна Омельчук // Житомирщина. – 2010. – 2 берез. (№ 23). – С. 8. – (На конкурс «Видатна десятка»).

Скеля Голова Чацького, геологічна пам’ятка природи місцевого значення : [м. Житомир] // Природно-заповідний фонд Житомирської області. Довідник / Житомир. облдержадмін., Житомир. облрада, Департамент екології та природ. ресурсів Житомир. ОДА ; за заг. ред. О. О. Орлова. – Житомир ; Новоград-Волинський : НОВОград, 2015. – С. 371-375.

Скеля Чотири Брати, геологічна пам’ятка природи місцевого значення : [м. Житомир] // Природно-заповідний фонд Житомирської області. Довідник / Житомир. облдержадмін., Житомир. облрада, Департамент екології та природ. ресурсів Житомир. ОДА ; за заг. ред. О. О. Орлова. – Житомир ; Новоград-Волинський : НОВОград, 2015. – С. 375.

Степаницька Т. В. Природно-заповідний фонд Житомира / Т. В. Степаницька ; розмову вів А. Бездітко // Місто. – 2011. –
14 лип. (№ 26). – С. 11.

Підготувала Антоніна Макаревич

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.