Наталія Остапенко – письменниця Житомирщини

Наталія Анатоліївна Остапенко – письменниця, перекладачка, досвідчена інженер-енергетик. Письменницька діяльність – це її хобі, а не професійна діяльність.

«Талановита людина – талановита у всьому» – саме ці слова характеризують мудру, ніжну і водночас таку сильну особистість, як Наталія Анатоліївна.

Наталя Остапенко є автором збірок поезій для дорослих «У всьому є своя пора», «Терези вічності»; також збірок віршів для дітей «Забавлянки для Іванка та Оксанки», «Бабусин зоопарк» та інші.

У 2012 році Наталія Анатоліївна Остапенко брала участь як дипломант в XI Міжнародному відкритому творчому конкурсі журналістів «Срібне перо», а у 2013 році була Лауреатом IV Всеукраїнского літературно-музичного фестивалю «Розстріляна молодість»; згодом, на обласному конкурсі композиторів Житомирщини «Аколада» стала дипломантом.

Народилася Наталія Анатоліївна 11 серпня 1965 року в місті Рівне. Завдяки своїй бабусі, маленька Наталя навчилася читати з 3 років, а свій перший вірш написала у 14, адже ще з дитинства мріяла стати письменницею. Закінчила Рівненську загальноосвітню школу. Спочатку поетеса більш схилялася до гуманітарних наук, філології. Навіть рік провчилася на підготовчому відділенні Львівського університету на факультеті журналістики. Але доля склалася так, що отримала професію інженер-електрик, а потім вступила в українську сільськогосподарську академію, нині Національний університет біоресурсів і природокористування України, на факультет електрифікації сільського господарства. Нині Наталія Остапенко працює керівником відділу капітального будівництва АТ«ЕК «Житомиробленерго».

У Житомир поетеса потрапила 1987 року за розподілом від університету. Місто на перший погляд їй не сподобалось, але згодом – стало рідною домівкою. І саме в Житомирі письменниця створила свою сім’ю, зараз має двох діток Івана та Оксанку, а також є турботливою бабусею чудової онуки.

Творчість Наталії Анатоліївни – це світ легкості, прозорості, чистоти. Прагнення зрозуміти дійсність і водночас втекти від неї у безкінечно красиву країну дитячих фантазій. Ось для прикладу уривок з твору, який розповідає про казкових героїв, з такою ніжністю, турботою, що просто неможливо відірватися від розповіді:

«… Пухнастий білий кіт задоволено спить під товстою ковдрою. Над ним пропливають солодкі образи його котячих снів: молочні ріки, по яких пливуть повні сиру човни. Лісом походжає Господиня Осінь, турботливо запитуючи у звірят чи всі підготувались до холодної зими. Перелякане зайченя ховається під кущем полуниці від дощу, розсипавши у траві свої яблука і моркву з коричневого кошика…»

Спершу Наталя Остапенко писала лірику, сценарії свят для садочків, шкіл, а дитячий вірш вперше написала на замовлення доньки Оксанки. Одного разу вона сказала: «Мамо, скільки ти можеш писати для тата, напиши щось для нас». Так і з’явився дитячий вірш «Мамо, ми рахуєм дні, та коли вже вихідні?».

Вся лірична поезія Наталії Анатоліївни була весь час рукописною, оскільки писала в будь-який момент і на будь-чому, що трапиться під руки, коли прийде натхнення. Писала поетеса спочатку для своїх діток колискові, а потім – вірші з «проблемними» буквами, тобто буквами, які важко вимовляються. Пригадуючи дитинство дітей, Наталія Остапенко написала одну з таких рукописних книжок «Ця неслухняна буква «Р». Вірші з цієї збірки дуже швидко запам’ятовуються, тому діти легко вчать їх на пам’ять.

У 2001 році вийшла збірка «Забавлянки для Іванка й Оксанки» у видавництві «Веселка». За словами самої поетеси, успіхом книги завдячує Ларисі Гончаровій, яка змогла дуже тонко відчути зміст віршів і передати їх в яскравих ілюстраціях.

Для написання дитячої збірки необхідно, поглянути на світ очима дитини, знову повірити в казку, диво і поринути у дитячі фантазії. Адже саме в такому світі завжди панує добро, радість та щастя, і саме ці якості Наталя Анатоліївна висвітлює у своїй творчості.

У 2019 році вперше видано збірки «Бабусин зоопарк», «Кицин дім» та «Колискові», остання містить 20 колискових пісень з нотами, написана у співдружності з Людмилою Войцехівською. Усі колискові покладені на музику композиторами Житомирщини. Адже звуки колискових пісень заспокоюють та розслаблюють дітей, сприяють їх гармонійному розвитку, формують відповідну психічну налаштованість для засвоєння нових знань та навичок.

У 2020 році письменниця презентувала нові книжки: тематично-новорічна збірка дитячих віршів «Миколайчики», в якій вміщено лист до Святого Миколая, в якому діти можуть написати всі свої побажання. А ілюстратором збірки є Тетяна Гринчий, яка своїми малюнками зуміла передати всю доброту та милість дитячої уяви, які надають віршам Наталії Остапенко ще більше казковості та чарівності.

Варто зазначити, що чимало своїх перших публікацій поетеса друкувала спочатку в періодичній пресі, і лише у 1997 році вийшла друком перша збірка «Терези вічності» для дорослого читача, більш філософського спрямування.

Цього ж року з’явилася ще одна збірка «У всьому є своя пора», яка довгий час була рукописною.

Ось один вірш із цієї збірки, в якому пані Наталія, за допомогою художнього прийому антитези протиставляє контрастні образи та поняття, які дуже влучно підкреслюють важливість та швидкоплинність часу, адже все потрібно робити вчасно:

«Пора для горя і для втіхи
Пора для сліз, пора для сміху.
Така у долі вічна гра –
Пора творить і руйнувать.
Пора грішить, пора молитись
Пора борги всі віддавать,
Пора із ворогом миритись
Дурниць і мудрості пора –
Така у долі вічна гра.»

У 2020 році Наталія Остапенко випустила свою першу прозову книгу «Рік Змії або Шкет і Кﹾ». Роман для дорослих, у якому авторка використала психологічний прийом «емпатії», за допомогою якого можна зрозуміти і відчути інших. Персонажі цього роману – реальні люди з нашого сьогодення: зі своїми історіями та почуттями, розумінням і прагненням щастя. Чи можливо переписати долю? Можливо, якщо у це повіриш. І Наталії Остапенко вдалося переконати у цьому читачів. Адже щастя ми будуємо своїми руками.

Досліджуючи творчий арсенал Наталії Анатоліївни, варто відмітити, що є кілька десятків текстів і дитячих пісень. Зокрема, серед них: «Я намалюю тобі сонце», «Мода на веснянки», «Струмочки», «Колискова для мами» та багато пісень, які виконує дитяча хорова студія «Струмочок». Також авторка плідно співпрацює з композиторами-земляками, для яких пише пісні на замовлення, а саме: О. Машевським («Заколихай мене», «Ти моє свято», «Вокзальний ресторан»), О. Колядою («Три вічні слова», «Мамині весни», «Дорога додому»), Л. Войцеховською («Надія моя – Україна», «Стежка в дитинство», «Подаруй мені день»), В. Травкіним («Танго Житомира», «Листопад», «Щасливий пелюсток», «Житомирський джаз»). Наш земляк, заслужений артист України, Павло Мрежук, виконав пісню «Заколисай мене в вербових вітах, весно».

Цікаво є те, що сама поетеса закінчила Рівненську музичну школу по класу баяну, і коли має бажання – грає на баяні.

Важливий внесок Наталія Остапенко внесла і в перекладацьку діяльність. Вона переклала українською мовою відомий твір Самуїла Маршака «Кошкин дом» для спектаклю Житомирського музично-драматичного театру ім. І. Кочерги. А театральні критики майже в один голос стверджують, що переклад, який запропонувала поетеса – тріумфальна новаторська сторінка театру.

Досліджуючи творчість Наталії Остапенко, можна впевнено сказати, що її поезія різноманітна за формою і змістом. Лірика для дорослих позначена глибокими роздумами про життя, духовні цінності. А вірші для дітей вчать їх бути дбайливими до природи, тварин, бути добрими і завжди вірити в казку та диво. Та всю поезію об’єднує любов до рідного краю, віра в добро і повага один до одного. А тому впевнено можна стверджувати, що поезія письменниці, як кажуть у народі «не старіє» і буде актуальною, як для дорослих читачів, так і для малих.

Дізнайтеся більше про книги письменниці з презентації «Наталія Остапенко – письменниця Житомирщини».


Книги Наталії Остапенко:

  1. На крилечках янголята сни несуть… [Ноти] : колискові / Наталія Остапенко ; муз. Людмили Войцехівської. – Житомир :
    О. О. Євенок, 2019. – 24 с. : іл. – SBN 978-966-995-039-0.
  2. Остапенко Н. Забавлянки для Іванка та Оксанки : вірші / Наталія Остапенко ; худож. Лариса Гончаренко. – Київ : Веселка, 2001. – 16 с. : іл. – SBN 966-010-169-4.
  3. Остапенко Н. Бабусин зоопарк / Наталія Остапенко ; іл. Світлана Радчук. – Житомир : О. О. Євенок, 2020. – 24 с. : іл. – SBN 978- 966-995-067-3.
  4. Остапенко Н. Миколайчики : [вірші] / Наталія Остапенко. – Житомир : О. О. Євенок, 2019. – 24 с. : іл. –
    SBN 978-966-995-039-0.
  5. Терези вічності : поезії / Наталія Остапенко. – Житомир : Полісся, 2011 – 121 с. – SBN 978-966-655-601-4.
  6. Остапенко Н. Рік Змії або Шкет і Кﹾ / Наталія Остапенко. – Житомир : О. О. Євенок, 2020. – 236 с. –
    ISBN 978-966-995-082-6.

Література про життя та творчість Наталії Остапенко:

  1. Радчук В. Наталію Остапенко можна слухати, а можна й почитати. І намагатися – прочитати! / В. Радчук // 4Енергетик Житомирщини. – 2015. – червень. (№3). – С. 4.
  2. Бовкун О. Забавлянки Наталії Остапенко / О. Бовкун // Житомирщина молода. – 2001. – 16 травня. (№52). – С. 7.
  3. Вітаємо начальницю ВКБ з новим творчим доробком [Електронний ресурс] : [текст] // Житомиробленерго – Електрон. дані. – URL: https://cutt.ly/ZO2fENI. – Назва з екрана. – Дата звернення: 11.02.2022.
  4. Наталья Остапенко [Електронний ресурс] : [текст] // Vadis. Музыкальная творческая студия Александра Машевского – Електрон. дані. – URL: http://surl.li/bitjh – Назва з екрана. – Дата звернення: 11.02.2022.
  5. Остапенко Н. Господиня Осінь [Електронний ресурс] : [текст] // Вашуленко О. Українська мова та читання – Електрон. дані. – URL: http://surl.li/bitke – Назва з екрана. – Дата звернення: 11.02.2022

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.