Скуратівський Василь Тимофійович — український народознавець, журналіст, письменник, етнограф, фольклорист, видавець. За журналістську та літературну діяльність нагороджений преміями: «Золоте перо», імені Миколи Островського, імені Павла Чубинського, міжнародними преміями «За сприяння українській культурі» (Клівленд, США) та фундації Антоновичів (Нью-Йорк).
Найважливіші віхи біографії
Василь Скуратівський народився 29 жовтня 1939 року у селянській родині на Житомирщині. Дитинство та юність провів на хуторі Великий Ліс. З дитинства любив читати. У 13 років вирішив стати письменником. Надсилав до редакції районної газети свої вірші, байки, замальовки, дописи. З часом їх почали друкувати. У 1959 році – закінчив десятирічку, а в 1964 – Московську заочну школу журналістики. З 1967 по 1971 рік заочно навчався в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка на факультеті журналістики.
Після закінчення університету працював у районних та обласних газетах, чимало їздив по країні, збирав фольклорні та етнографічні матеріали. На їх основі Василь Тимофійович видавав свої численні публікації в періодиці та збірниках.
З 1969 року працював редактором у журналі «Народна творчість та етнографія». Це була його улюблена справа. З 1970 року у періодиці з’являються перші статті Василя Скуратівського на народознавчу тематику. 1987 року вийшла перша книга письменника «Берегиня», яка витримала не одне видання і викликала хвилю зацікавлення народознавством в Україні.
1992 року Василь Тимофійович започаткував на
родознавчий часопис «Берегиня», де публікував багато своїх матеріалів, а також залучав до друку багатьох талановитих дослідників. Він організував та проводив багаторічну народознавчу експедицію «Чумацькими шляхами». Був одним із засновників та організаторів цілої низки фольклорних фестивалів, серед яких особливо вирізнялись Всеукраїнські і Міжнародні фольклорні свята в Луцьку («Берегиня»), Харкові («Покуть») та Рівному («Коляда»).
Всього за життя письменника було видано 20 книг досліджень із фольклору та етнографії. Остання, 21-а, «Я сам про себе розкажу» з’явилась вже після смерті письменника. У різних збірках та періодичних виданнях було опубліковано майже 1000 статей Василя Скуратівського. Інколи дослідник використовував псевдонім Василь Древлянський.
16 грудня 2005 року Василь Скуратівський помер. Похований в Києві на міському Берковецькому кладовищі.
Книги Василя Скуратівського
Уперше Василь Тимофійович Скуратівський заявив про себе як письменник у 1987 році книгою «Берегиня». Книга стала справжнім тріумфом письменника-фольклориста, здобула величезну популярність. «Берегиня» – це розповідь про український народний побут, звичаї, що складалися протягом багатьох століть. Просто та доступно автор показав цілісну картину життя наших пращурів: їхні уявлення про світ, добро і зло, людську мораль, призначення у цьому світі, зв’язок з природою. Не випадково автор присвятив книгу своїй матері – Мотрі Антонівні, бо від матері, від Берегині починається життя кожного з нас. Видання стало шкільним підручником з народознавства.
Твір «Русалії» Василя Скуратівського можна назвати мандрівкою в глибину століть. Книга знайомить з дохристиянськими віруваннями, народною символікою, обрядами та святами українців; розкриває уявлення давніх українців про створення світу, злих духів, виникнення атмосферних явищ, роль свійських і диких тварин в житті людей. «Русалії» — це велика енциклопедична праця з української міфології.
З книги «Погостини», яка вперше видана у 1998 році, ми дізнаємося про дитинство Василя Скуратівського, про його друзів та однокласників, про те, чому він зацікавився народознавством. Книга перевидавалась вже декілька разів.
Слова як люди – у кожного своя історія. Назви місяців теж мають свою історію.
Про це дізнаєтесь з книги «Білояр». А ще прочитаєте про обряди, в яких Василь неодноразово брав участь в дитинстві: напередодні жнив робили обжинки, зажинали Дідуха, бога-охоронця полів (перший обжинковий сніп), якого перед Різдвом урочисто вносили до оселі. Ці та інші обрядові дійства з року в рік, зі століття до століття передавалися наступним поколінням як духовний скарб народу. А слово «білояр» – одне з багатьох народних назв місяця березня. Дівчаток, які народжувались в березні, часто називали Яринками. Ці та інші цікавинки знайдете в книжці.
Василь Скуратівський досліджував і народний календар. Про нього письменник написав книги: «Місяцелік», «Вінець», «Український рік». У них подаються описи народних свят, звичаїв, ворожінь, обрядових дійств, прикмет, пісень тощо, а також матеріал про походження назв місяців та пов’язані з ними численні прислів’я, приказки, завбачення погоди, народні і релігійні свята. У книзі «Святвечір» у двох частинах («Святки», «Дідух») містяться описи більше ста українських народних свят та обрядів. Вони розкривають глибокий духовний світ та багатство народної творчості. Автор писав цікавою, образною мовою, пересипаючи текст піснями, прислів’ями та приказками.
Майже 30 років Василь Скуратівський з любов’ю збирав матеріали про українське бджільництво. Він сподівався підготувати на цю тему кандидатську дисертацію. Спочатку видав «Кухоль меду» (2000), а через декілька років «Я вас, бджоли, благословляю…» (2005). В книгах подані відомості з історії українського бджільництва, рецепти медоваріння, народної медицини та кулінарії. Є словничок пасічницьких термінів. Книги написані у популярному стилі, який сам автор назвав «поетично-популярним».
Бібліографія
Скуратівський В. Т. Берегиня : худож. оповіді, новели / В. Т. Скуратівський ; [худож. Г. В. Мокієнко]. – Київ : Радянський письменник, 1987. – 278 с. : іл. – ISBN 5-333-00383-1.
Скуратівський В. Т. Білояр : оповідання / В. Т. Скуратівський ; худож. Є. Удін. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2008. – 143 с. : іл. – ISBN 966-692-136-7.
Скуратівський В. Т. Вінець / В. Т. Скуратівський ; худож. В. М. Кущ. – Київ : УСГА, 1994. – 232 с. : іл. – ISBN 5-7987-0362-2.
Скуратівський В. Т. Дідух : свята укр. народу / В. Т. Скуратівський ; іл. та худож. Оформ. О. М. Коваля,Н. Г. Коваль. – Київ : Освіта, 1995. – 271 с. : іл. – ISBN 5-330-02487-0.
Скуратівський В. Т. Місяцелік : укр. нар. календар / В. Т. Скуратівський ; худож. Є. Сендзюк. – Київ : Мистецтво, 1993. – 207 с. : іл. – ISBN 5-7715-0432-7.
Скуратівський В. Т. Погостини, або Дванадцять мандрівок у глибину століть / В. Т. Скуратівський ; худож. К. Музика. – Київ : Веселка, 1990. – 126 с. : іл. – ISBN 5-301-00641-Х.
Скуратівський В. Т. Русалії / В. Т. Скуратівський ; [худож. оформл. та ред. В. П. Мариняка, К. О. Рязанова]. – Київ : Довіра, 1996. – 734 с. : іл. – Бібліогр.: с. 719-728. – ISBN 966-507-028-2.
Скуратівський В. Т. Святвечір : нариси-дослідження : у 2 кн. / В. Т. Скуратівський ; [худож. Е. І. Храпко]. – Київ : Перлина, 1994. – (Українська пізнавальна бібліотека “Земляни”. Українці). – ISBN 5-7707-3427-2 (кн.1). – ISBN 5-7707-3428-0 (кн.2). – ISBN 5-7707-3429-9.
Скуратівський В. Т. Святки / В. Т. Скуратівський ; іл. худож. Ф. Гуменюка. – Київ : Українознавство, 1994. – 120 с. : іл. – (Бібліотека журналу “Пам’ятки України” ; Кн.15 ). – ISBN 5-7770-0416-4.
Скуратівський В. Т. Український рік : розповіді / В. Т. Скуратівський ; іл. Є. В. Попова. – Київ : Веселка, 1996. – 238 с. : іл. – ISBN 5-301-01501-Х.
Скуратівський В. Т. Я вас, бджоли, благословляю… / В. Т. Скуратівський ; худ. ред. С. В. Анненков. – Київ : Техніка, 2005. – 320 с. – (Народні джерела). – ISBN 966-575-092-5
Про життя та творчість Василя Скуратівського
Васильчук В. Ювілей відомого народознавця : до 80-річчя Василя Скуратівського : [2019 – рік Василя Скуратівського на Малинщині] / В. Васильчук // Літературна Україна. – 2019. – № 29-30, 17 серпня. – С. 5.
Кодлюк Я. П. Василь Скуратівський // Кодлюк Я. П. Розповіді про письменників : посіб. для вчителя почат. кл. / Я. П. Кодлюк , Г. С. Одинцова. – Вид. 3-тє. – Тернопіль : Підручники & посібники, 2001. – С. 87-88. – ISBN 966-562-436-9.
Костриця М. М. Дослідник духовних скарбів Полісся : [Василь Скуратівський (1939-2005) // Костриця М. М. Житомирщина туристична : краєзнав. нариси / М. М. Костриця, М. Ю. Костриця ; за ред. М. Ю. Костриці. – Житомир : Полісся, 2009. – С. 309-311.
Костриця М. Співець древлянської землі : [до 70-річчя від дня народж В. Т. Скуратівського] / М. Костриця // Місто. – 2009. – 22 жовт. (№ 43). – С. 8.
Лісовський Б. Бібліотеці – ім’я письменника-земляка : [на фасаді Малинської районної центральної бібліотеки відкрито меморіальну дошку видатному прозаїку та народознавцю, етнографу Василю Скуратівському ] / Б. Лісовський // Житомирщина. – 2008. 21 жовтня (№117). – С. 8.
Плачинда С. З мудрості віків : [творчість Василя Скуратівського] / С. Плачинда // Кожному мила своя сторона : краєзн. нариси про видат. людей, минуле Житомирщини, обряди і звичаї населення краю / упоряд. Л. І. Бондарчук, Л. С. Демченко ; Асоц. інтелігенції Житомир. обл. ; Житомир. обл. орг. спілки журналістів України. – Житомир : Журфонд, 1997. – (Краєзнавча бібліотека). – С. 185-187.
Василь Тимофійович Скуратівський : (1939-2005) : [про життя та творчість] // Письменники Житомирщини. Кн. 2 / авт.-упоряд. М. Пасічник. – Житомир : Рута, 2014. – С. 324-328.
Сташук В. Силове поле народознавця : [літ. спадщина Василя Скуратівського] / В. Сташук // Літературна Україна. – 2009. – 3 груд. (№ 40). – С. 2.
Сташук В. Василь Скуратівський: обереги життя : [2019 – рік В. Скуратівського на Малинщині] / В. Сташук ; інтерв’ю вів Богдан Лісовський // Житомирщина. – 2019. – 1-4 черв. (№ 41). – С. 11. – (Наші інтерв’ю).
Шевчук В. О. Василь Скуратівський (1939-2005) // Шевчук В. О. На березі часу : ті, котрі поруч : спогади про митців і вчених / В. О. Шевчук. – Київ : Либідь, 2016. – С. 271-282. – Вип. на зам. Держ. ком. телебачення і радіомовлення України за програмою “Українська книга” 2016 р. – ISBN 978-966-06-0729-3.
Вшанування пам’яті
У Музеї народної архітектури і побуту в Києві, в будинку, який представляє сучасну Житомирщину, є меморіальна кімната Василя Скуратівського.
З 2008 року Малинська центральна районна бібліотека носить ім’я Василя Скуратівського.
Журнал «Берегиня», який продовжує випускати донька і послідовниця письменника Ярина Скуратівська, заснував премію імені Василя Скуратівського за кращий народознавчий матеріал.
На будівлі районної газети «Зоря Полісся» в м. Радомишлі, де Василь Скуратівський працював у 1965-66 роках, встановили меморіальну дошку.
2019 рік на Малинщині був оголошений роком Василя Скуратівського.
Ми низько вклоняємося пам’яті Василя Скуратівського за той внесок, який він зробив для збереження та відродження духовної культури українського народу.
