Іван Сльота – одне зі славетних імен нашого краю. Народився Іван Сльота 3 грудня 1937 року у селі з поетичною назвою Яснозір’я на Черкащині. Батьки, Михайло Васильович та Степанида Іванівна були
колгоспниками, тяжко працювали на землі. До школи Іван пішов у 1947 році. Ще в дитинстві хлопчик любив музику та мріяв навчитися грати на баяні, але можливості купити його не було.
Після школи пішов працювати на Черкаському машинобудівному заводі. Два роки заготовляв ліс в Архангельській області, щоб заробити гроші на давно омріяний баян, який згодом опанував самотужки. У 1956 році Іван Сльота повернувся додому. Без досвіду й спеціальної освіти керував хором у сусідніх Кумейках. За перший рік хор став переможцем районного та лауреатом обласного оглядів.
Потім армія. Армійську службу Іван проходив в Одесі, де також не розлучався з музикою. Не дослуживши півроку, блискуче склав іспити в Одеське музичне училище по класу баяна. Закінчивши училище, Іван Сльота вступає до Одеської державної консерваторії імені А. Нежданової. Спочатку вчиться по класу баяна, а згодом переводиться на хоровий факультет під керівництвом професора Серебрі А. П., де панував авторитет видатного хорового диригента Костянтина Костянтиновича Пігрова, якого уся музична Одеса пам’ятає й досі. Саме такий викладач і був потрібний Івану Сльоті з його закоханістю у народний хоровий спів.
У 1970 році після закінчення консерваторії молодий композитор і диригент приїздить до Житомира. На його долю випало відновлювати народний хор «Льонок». Адже саме в цей час від колективу, створеного корифеями української культури Борисом Теном та Анатолієм Авдієвським, залишилась хіба що назва. Івану Михайловичу за короткий час вдалось організувати, по суті, новий творчий колектив – Поліський ансамбль пісні і танцю «Льонок». З того часу вся творча праця митця пов’язана з цим творчим колективом.
З 1973 до 1980 року водночас поєднує свою роботу з педагогічною діяльністю в Житомирському музичному училищі та з 1991 року Житомирському державному педагогічному університеті. У 1973 році Івану Михайловичу Сльоті, художньому керівнику творчого колективу – Поліського академічного ансамблю пісні і танцю «Льонок», присвоєно почесне звання заслуженого артиста України, а невдовзі, у 1989 році, й народного артиста України.
Літературною роботою Іван Михайлович почав займатися ще зі шкільних років і вже тоді почав писати пісні та вірші. У п’ятому класі отримав i перший гонорар за опублікованого в районній газеті вірша. А «первістком» була пісня, на слова Белли Володiної “Про лікаря”. Її взяв до репертуару Черкаський народний хор.
З благословення тодішнього керівника Анатолiя Авдiєвського i почалася композиторська діяльність Івана Михайловича.
Дві великі пристрасті, дві справжні стихії — і поезія, і музика — міцно тримали у полоні його серце. У творчому доробку поета і композитора більше 400 пісенних та 300 поетичних творів, серед яких значна частина стали відомими і популярними не тільки в Україні, а й поза її межами. Це такі як: «А льон цвіте» (1980), «Нові пісні» (1983), «Пісня моєї землі» (1987), «…З твого серця» (1997), «На перехресті», «На синій хвилі» (2001), «Хліб на рушнику» (2003), «Автограф» (2005), «Золото зажнив’я» (2006), “Нескінченна музика життя” (тритомник, 2007), “Яснозір’я” (2011) та інші. Підготовлено 5 платівок, записано у Золотий фонд Українського радіо програми з авторськими піснями й обробками українських народних пісень.
Іван Михайлович Сльота — народний артист України з 1979 року, професор Житомирського державного університету імені Івана Франка (2000), почесний громадянин м. Житомира (2006), член Національної спілки письменників України (з 2006), повний кавалер Президентського ордена «За Заслуги», відзначений нагрудним знаком «Відмінник освіти», лауреат (разом з «Льонком») численних Всеукраїнських і Міжнародних фестивалів-конкурсів (у різні роки), лауреат премії імені Івана Огієнка та премії Бориса Тена (2012), член Всеукраїнської Музичної Спілки, член Правління Житомирської обласної організації Українського фонду культури.
Відомий педагог, діяч культури і мистецтв, Іван Михайлович виховав цілу плеяду помітних нині виконавців та діячів культурно-просвітницької ниви. Мало хто в українському музичному мистецтві так глибоко і точно може проникнути у світ людських почуттів і так яскраво відобразити їх у пісні, як Іван Сльота. Його вірші й пісні віддзеркалюють життя, саме тому вони і не втрачають з роками своєї щирості і актуальності.
Помер Іван Сльота 28 липня 2014 року в м. Житомирі.
4 вересня 2014 року Поліському академічному ансамблю пісні і танцю «Льонок» було присвоєне ім’я Івана Сльоти.
6 серпня 2015 року відбулося відкриття меморіальної дошки Івану Сльоті, яку встановлено на фасаді Житомирського академічного обласного театру ляльок на вулиці Михайлівській, 7.
У 2016 році на честь видатного митця, поета, народного артиста України Івана Михайловича Сльоти, який з 1970 по 2014 роки жив і творив у місті Житомирі названа вулиця.
Також на Черкащині у рідному селі Івана Михайловича – Яснозір’я в центрі стоїть пам’ятник Сльоті, та меморіальна дошка, яка міститься на будинку культури що також носить ім’я митця.
З 2016 року раз на два роки проводиться Всеукраїнський фестиваль-конкурс народного хорового мистецтва імені Івана Сльоти “А льон цвіте”.
У 2017 році за значний особистий внесок у культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм президент П. Порошенко нагородив Сльоту Івана Михайловича (посмертно) орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.
Починаючи з 2015 року було випущено 8 книжок, зібраних Іваном Сльотою та присвячених його пам’яті:
- “Всіма голосам” (І книга)
- “Всіма голосам” (ІІ книга) (матеріали для цього двотомника митець-фольклорист збирав на протязі всього життя)
- “А льон цвіте – Спогади про Івана Сльоту”
- “Нескінченна музика життя Івана Сльоти”
- “Вибране” (поезії)
- “Як я піснею став”
- “З народних джерел”
- “Пісні мого серця”
У грудні 2022 року у #твоїй_бібліотеці відбувся мобільний поетично-музичний дворик «Іван Сльота – гордість Поліського краю», присвячений 85-річчю від дня народження Івана Сльоти, Народного артиста України композитора, поета, художнього керівника і головного диригента Поліського академічного ансамблю «Льонок» організували у грудні бібліотекарі для своїх читачів.
Спочатку серпантин віршів Івана Сльоти артдесант презентував учням 5-х класів ліцею №25 та №33 міста Житомира.
А сьогодні, у стінах бібліотеки, його поезію разом із бібліотекарями декламували студенти Житомирського музичного фахового коледжу ім. В. С. Косенка Житомирської обласної ради.
Молодь зустрілась з Валентиною Бартош-Сльота, дружиною митця, яка розповіла багато цікавого про його життя і творчість, співала пісні та читала вірші.
Ознайомитись з творчістю нашого видатного земляка можна на YouTube каналі Іван Сльота.
Матеріали із сімейного архіву Сльоти І. М., передані Житомирській обласній бібліотеці для дітей його дружиною –
заслуженою артисткою України, солісткою ансамблю «Льонок» В. М. Бартош
Автобіографія
