Бєльський Степан Володимирович – геолог, топограф, краєзнавець

Бєльський Степан Володимирович – український геолог, топограф, краєзнавець та педагог. Сьогодні ім’я видатного вітчизняного вченого займає почесне місце в когорті дослідників Волині.

Бєльський Степан Володимирович народився 8 січня 1866 року в містечку Борзні Чернігівської області в сім’ї вчителя. Закінчив міське училище в Каневі Київської області, потім навчався у Землемірному училищі у місті Курську. У 1888 році закінчив Військово-топографічне училище. А у 1894 році закінчив Гірничий інститут в Петербурзі (нині це Санкт-Петербурзький гірничий університет). Після закінчення інституту деякий час служив військовим топографом. Саме тоді, у 1902 році, він склав унікальну військову карту Житомира, яка і зараз корисна краєзнавцям.

У 1907 році, після виходу у відставку з військової служби через хворобу, Степан Володимирович Бєльський залишився у Житомирі, пішов працювати старшим землеміром і займався науково-дослідницькою роботою, результати якої висвітлював на сторінках «Трудов Общества исследователей Волыни».

Великий вплив на становлення Бєльського як вченого мав П. А. Тутковський, від якого геолог успадкував любов до Волині. Степан Володимирович став справжнім лідером у вивчені надр краю. Від 1907 року і до останніх днів життя вчений досліджував корисні копалини сучасних Житомирської, Рівненської та Волинської областей.

Степан Володимирович Бєльський обирався дійсним членом Товариства дослідників Волині у 1907 році.

Тоді ж у Житомирі почав діяти Волинський центральний музей, в якому Степан Володимирович заснував геологічний відділ.

У 1910 році Бєльського обрали головою природничо-історичної секції Товариства дослідників Волині.

У 1919 році Степан Володимирович призначений на посаду завідувача кафедрою кристалографії, мінералогії та геології Волинського інституту народної освіти (тепер Житомирський державний університет ім. Івана Франка). Згодом педагог і геолог стає професором, деканом природничо-географічного факультету цього інституту.

Займаючись педагогічною діяльністю, він водночас систематично організовував і брав безпосередню участь в геологічних і краєзнавчих експедиціях, в ході яких було відкрито чимало родовищ корисних копалин на території краю. Так в Овруцькому і Коростенському повітах були відкриті промислові родовища гранітів, габро, базальтів, вогнетривких глин, польового шпату, каоліну, кварцитів, топазів, залізних руд, кременю, білих кварцових пісків, що мало велике значення для розвитку промисловості будівельних матеріалів. Були відкриті нові поклади керамічної сировини для Баранівського, Довбиського, Кам’янобрідського, Полонського та Токарівського порцеляново-фаянсових заводів.

Геологу Степану Володимировичу Бєльському належить заслуга у відкритті ільменіту, або титанистого залізняка, який пізніше назвали «металом віку».

Ще у 1921 році Бєльський виявив і дослідив в околицях Житомира радіоактивні джерела та мінерали, вивчалася можливість їх застосування у медицині. Вже у повоєнні роки на базі одного з таких джерел було відкрито радонову водолікарню, що стала відомою далеко за межами Житомира.

У 1925 році Волинський центральний музей переформовано в науково-дослідний і змінено назву. Заклад став називатися Волинським державним науково-дослідним музеєм.

У 1928 році Степан Володимирович став професором геології Житомирського сільськогосподарського інституту (зараз Поліський національний університет).

У 1928 році Укрнаука (Українське головне управління науковими установами при Народному комісаріаті освіти УРСР) відкрила при Волинському науково-дослідному музеї аспірантуру. Професор Бєльський керував аспірантурою з геологічних дисциплін.

З 1929 року він перебував також на посаді старшого геолога Українського геологорозвідувального тресту. Тоді з-під його пера вийшла книга «Геологічні досліди на Волині у 1928-1929 роках», а також численні статті у місцевій пресі.

В 1936-1941 роках професор очолював геологічний відділ Волинського державного науково-дослідного музею. Вчений надавав великого значення популяризації знань про природні багатства краю, дбав про формування геологічної колекції музею. Від 1950 року музей змінив назву, тепер це – Житомирський обласний краєзнавчий музей. У музеї на сьогодні зберігається 103 експонати залишених для нащадків Бєльським.

Результатом дослідницької діяльності професора Степана Володимировича Бєльського стали наукові праці: «До геології Житомирського повіту» (1910), «Темні порфіритові породи Волині» (1915), «Викопні багатства Волині» (1925), «Геологічні досліди на Волині рр. 1928-1929» (1930), «Геологічні досліди Коростенщини 1926 року» (1931) та інші. Степан Володимирович є автором фундаментального наукового дослідження «Геологія і корисні копалини Житомирської області» (1941), що включає опис всіх відомих на той час родовищ корисних копалин регіону. Рукопис праці, виданню якого завадив початок війни, зберігається у фондах Житомирського обласного краєзнавчого музею. Загалом вчений є автором 26 наукових праць.

Помер Степан Володимирович Бєльський 17 травня 1943 року в окупованому фашистами Житомирі. Похований на Вільському кладовищі у Житомирі. Надгробна плита на кладовищі зберіглася, про що говорить фотографія в книзі Г. Мокрицького «Танго з минулим» на сторінці 211.

Професор, геолог, педагог Степан Володимирович Бєльський більшу частину свого життя працював у нашому місті. Він зробив надзвичайно багато для розвитку гірничої промисловості краю, виховав багатьох спеціалістів-геологів, тим самим вписавши своє ім’я в історію міста та області.

Іменем Степан Володимирович Бєльського у 1997 році названо провулок в м. Житомирі.

У деяких джерелах можна зустріти правопис прізвища як Більський Степан Володимирович.


Праці Степана Володимировича Бєльського,
які зберігаються в ЖОУНБ ім. О. Ольжича

Бельский С. В. Краткий определитель наиболее распространенных минералов путем простейших испытаний и главнейших Волынских горных пород по внешним признакам: краткими конспективными сведениями по кристаллографии / С. В. Бельский ; сост., авт. предисл. С. В. Бельский ; Изд. мастерской по минералогии. – Житомир : Электро-типография “Работник”…, 1919. – [III, V], IV, VI, [1], 2-27, [4], 32-51, [4], 56, [1], 58-63, [2] с. : табл. – Указ. минералов : с. III-IV. – Лит. : с. 28. – Таблицы : с. 29-63. – Главнейшие опечатки и недосмотры : с. 65.

Бельский С. В. Труды Волынской геологической партии. Исследования 1923 года в Волынской губернии по составлению геологической карты одноверстного масштаба и поискам полезных ископаемых : к геологии Волыни / С. В. Бельский ; с участием Н. К. Ненадкевич [и др.] ; предисловие С. Бельского. – Житомир : Типо-литография Госполиграфоб’единения Волыни, 1925. – [3-5], 6-108, [1,2,3], 109-145 с. : карты. – Лит.: с. 3.

Бельский С. В. Отчет о геологических работах 1921 года в Волынской губернии / С. В. Бельский ; предисловие С. В. Бельского. – Житомир : Типо-литография Волгосполиграфобъединения…, 1923. – [2], [3, 5, 6, 8], 4, 7, 9-217, [218-223] с. : карты. – Лит.: с. 3; 106.

Література про життя та діяльність Степана Володимировича Бєльського

Кокус В. В. Внесок краєзнавців Східної Волині у розвиток геологічних досліджень регіону в 1920-х роках / В. В. Кокус // Краєзнавство та музейна справа в Україні : матеріали Всеукр. наук.-краєзн. конф., присвяч. 145-річчю заснування Житомир. обл. краєзнавч. музею (27-29 жовтня 2010 року, м. Житомир). – Житомир : М. Косенко, 2010. – С. 159-164. – Бібліогр.: с. 164. – ISBN 978-966-8123-75-7.

Кокус В. В. Науково-краєзнавчі осередки Правобережної України та їх внесок у вивчення природи регіону в 1920-х роках / В. В. Кокус // Житомиру – 1125 : матеріали Всеукр. наук.-краєзн. конф., присвяч. 1125-річчю заснування м. Житомира, 6-8 жовтня, 2009 р. / [голов. ред. М. Ю. Костриця]. – Житомир : Косенко М. , 2009. – С. 224-230. – Бібліогр.: с. 229-230. –
ISBN 978-966-8123-72-6.

Корбут Г. О. Бєльський С. В. і його діяльність на Волині / Г. О. Корбут, А. П. Вискушенко, О. Є. Мацієвський // Звягель древній і вічно молодий : тези Всеукр. наук.-краєзн. конф. (1995 ; Новоград-Волинський) / [відп. ред. М. Ю. Костриця]. – Новоград-Волинський, 1995. – С. 145-146.

Костриця М. Ю. Волинський науково-дослідний музей в Житомирі: від зародження до занепаду / М. Ю. Костриця // Музейна справа на Житомирщині: історія, досвід, проблеми : наук. зб. “Велика Волинь / голов. ред. М. Ю. Костриця. – Житомир : Косенко М. Г., 2005. – Т. 33. – С. 13-31. – ISBN 966-7390-25-X.

Маслова Н. І. Видатні вчені України та їх роль у розбудові Житомирського краєзнавчого музею / Н. І. Маслова // Музейна справа на Житомирщині: історія, досвід, проблеми : наук. зб. “Велика Волинь” : праці Житомир. наук.-краєзн. т-ва дослідників Волині / голов. ред. М. Ю. Костриця. – Житомир : Косенко М. Г., 2005. – Т. 33. – С. 3-13. – ISBN 966-7390-25-X.

Мокрицький Г. П. «Батько» поліського титану : першовідкривачем покладів «металу ХХ століття» став житомирянин Степан Бєльський / Г. П. Мокрицький // Мокрицький Г. П. Танго з минулим : неординарні постаті в історії Житомира : історико-краєзн. та біогр. іл. есе-дослідж. / Г. П. Мокрицький. – Житомир : Волинь, 2014. – С. 207-211. – Бібліогр.: с. 382.

Костриця М. Ю. Бєльський Степан Володимирович [Електронний ресурс] / М. Ю. Костриця // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] – Електрон. дані. — URL: https://cutt.ly/Vx7UEtE. – Назва з екрана. – Дата звернення: 30.03.2021.

Підготувала Антоніна Макаревич.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.