Народився Микола Ярмолюк – письменник, журналіст – 1 травня 1932 року у селі Пустоха (зараз Прибережне) Ружинського району Житомирської області в багатодітній селянській родині. Голод 1932-1933 років забрав у нього братика і сестру. А Миколка вижив, видно на життя йому судилося, як пізніше казала його мати.
В 1941 році розпочалася кривава війна. Батька забрали на фронт. Про чорні дні окупації Микола Якович розказав пізніше у своїх творах: повісті «З роду Сіриків», роману «Дорога без початку і кінця» та інших.
Микола до війни встиг закінчити перший клас, після війни 2 та 3 клас закінчив у місцевій школі, а 4-7 класи — в сусідньому селі Голубівка. Навчання було непросте. У другому класі жодного підручника не було, у третьому класі з’явилися – по одному на клас. Писали бузиновими чорнилами на рудому папері. Вчителів не вистачало – багато загинули на війні. Ходили в полотняній одежі, на ногах – чуні, з камер автомобіля. Завжди хотілося їсти. Але, незважаючи на всі негаразди, Микола дуже любив читати. На той час у Ружині відкрилась бібліотека. Хочеш записатись – здай книгу. У сусіда на яйця виміняв книгу, заніс в бібліотеку і став читачем. Аби мати час для читання, Микола, якому доводилось працювати в колгоспі, перейшов у нічні пастухи.
В своїх книгах Микола Якович багато розкаже про своїх односельчан в роки війни, і про відбудову села, і про навчання, і про любов до читання.
У 1952 році Миколу Ярмолюка призвали в армію. Під час служби в Прибалтиці екстерном склав іспити за 9-10 класи, пройшов короткострокові офіцерські курси і у званні молодшого лейтенанта в 1954 році повернувся в рідну Пустоху. Поки Микола служив в армії, дома помер його батько. Потрібно було допомагати сім’ї. Микола з радістю прийняв запрошення працювати інструктором Ружинського райкому комсомолу. Буваючи в різних селах, знайомився з молоддю, знайшов багато товаришів, зустрічався з добрими і поганими людьми і це дало поштовх до журналістської роботи. Він став активно писати статті до газет. Писав не лише про досягнення але й про негаразди, проблеми. Ще під час служби в армії, Микола Якович писав вірші, які друкувалися в районній газеті.
Восени 1958 року почав працювати заступником редактора в Потіївській районній газеті «Колгоспне село». Після ліквідації району працював на різних журналістських посадах в редакціях районних газет: Баранівській, Дзержинській (нині Романівський район).
У 1964 році закінчив заочне відділення Житомирського сільськогосподарського інституту (зараз Житомирський Національний агроекологічний університет). Потім у 1966-1968 рр. стаціонарно навчався у Вищій партійній школі при ЦК Компартії України.
1968-1975 — працював редактором районної Володарськ-Волинської (зараз Хорошівський район) газети «Прапор».
1975-1983 — редактор Радомишльської районної газети «Зоря Полісся».
1994-2003 — видавав власну районну газету «Радомисль». По припиненню її виходу кілька місяців працював заступником редактора Радомишльської райгазети «Зоря Полісся».
А поруч з журналістською долею розвивалась і письменницька доля.
Перше серйозне оповідання «Сама в хаті» побачило світ у 1968 році у журналі «Дніпро». Оповідання схвально оцінили і критики, і читачі. А по московському радіо твір прозвучав російською мовою, що тоді було престижно. В 1973 році у видавництві «Молодь» вийшла перша книга М. Я. Ярмолюка «Ружі пливуть за водою».
Микола Якович – автор більше тридцяти книг оповідань, повістей, романів для дорослих і дітей, двох збірок детективів. Він є членом Національної спілки письменників України, лауреатом різних літературних премій.
Книгу повістей «Чотири справи інспектора Турчина» було визнано кращою на Республіканському літературному конкурсі на кращій художній твір про діяльність органів внутрішніх справ (1981 р.).
У 2010 році М. Я. Ярмолюк став лауреатом премії імені Івана Огієнка в галузі літератури.
Його книги не раз ставали переможцями у щорічному Житомирському обласному конкурсі «Книга року». У 2011 р. в номінації «Гран-Прі» перемогла його книга «Що було, що є і що буде», а в 2012 р. в номінації «Проза року», перемогла книга «Життя прожити, не поле перейти».
У 2014 році М. Я. Ярмолюк став лауреатом премії імені Василя Земляка.
Микола Якович у двох з дружиною Ольгою виростили дітей, Сергія і Наталю. Син – доктор хімічних наук, професор, дочка –журналіст, видала прозову книжку, працює на відповідальній роботі. Подружжя Ярмолюків дочекалися не тільки онуків, а й правнуків.
Цікаву інформацію про життя журналіста і письменника, розповіді про його книги можна знайти на офіційному сайті Миколи Яковича Ярмолюка.
Книги М. Я. Ярмолюка
Букет лугових квітів / М. Ярмолюк. – Житомир : Пасічник М. П., 2007. – 67 с. – (Бібліотечка ЖОО НСПУ).
Діти ідуть далі : роман / М. Я. Ярмолюк. – Житомир : Полісся, 2005. – 440 с.
Дорога без початку і кінця : роман. Кн. 2 / М. Я. Ярмолюк. – Житомир : Полісся, 2008. – 479 с.
Дорога без початку і кінця : роман / М. Я. Ярмолюк. – Київ : Радянський письменник, 1990. – 639 с.
Життя прожити – не поле перейти : вибране. Кн. 1 / М. Я. Ярмолюк. – Житомир : Полісся, 2012. – 550 с. : фот.
Життя прожити – не поле перейти : вибране. Кн. 2 / М. Я. Ярмолюк. – Житомир : Полісся, 2012. – 575 с.
Люди і долі : повісті, оповідання / М. Я. Ярмолюк. – Київ : Дніпро, 1986. – 480 с.
Після пожежі : повість / М. Я. Ярмолюк. – Житомир : Періодика, 1991. – 64 с.
Ружі пливуть за водою : оповідання / М. Я. Ярмолюк. – Київ : Молодь, 1972. – 120 с. : портр. – (Перша книга прозаїка). – Біогр. довідка с. 119.
Сусіди, а між ними Василько : повість / М. Я. Ярмолюк ; іл. Я. Гавриш. – Тернопіль : Богдан, 2010. – 143 с. : іл. – (Пізнаю світ).
Сусіди, а між ними Василько : повість / М. Я. Ярмолюк ; худож. Ю. Рудевич. – Житомир : Полісся, 1998. – 87 с. : іл.
Тільки один день : повісті, оповідання / М. Я. Ярмолюк ; худож. О. В. Бессарабов. – Київ : Радянський письменник, 1978. – 287 с.
Туга за коханням : повісті, оповідання / М. Я. Ярмолюк. – Житомир : Полісся, 2002. – 264 с.
Убивство на п`ятнадцятому кілометрі ; Слідами однієї смерті / М. Я. Ярмолюк. – Житомир : Полісся, 2008. – 306 с.
Хутір Сторожа : повість / М. Я. Ярмолюк ; іл. О. Бурди. – Тернопіль : Богдан, 2010. – 141 с. : іл. – (Пізнаю світ).
Хутір Сторожа : повість / М. Я. Ярмолюк ; худож. Ю. Д. Рудевич. – Житомир : Полісся, 1999. – 67 с. : іл.
Окремі твори М. Я. Ярмолюка у збірниках
Відлюдько : уривок з оповідання / Микола Ярмолюк // Письменники Житомирщини. Кн. 1 / [авт.-упоряд. М. Пасічник, П. Білоус, Л. Монастирецький]. – Житомир : Пасічник М. П., 2010. – С. 302-307.
Господи, що ж це воно?! : [оповідання] / М. Ярмолюк // Тет-А-Тетерів : літ. альманах. Кн. 1. – Житомир : Пасічник М. П., 2007. – С. 67-74.
Зрада : [оповідання] / М. Ярмолюк // Поліський дивосвіт : література рідного краю: Житомирщина : посіб.-хрестоматія в 2-х ч. Ч. 2 : Художні тексти / за ред. С. О. Пультера. – Житомир : Полісся, 2002. – С. 492-498.
Кого доганяв Петро Бунь : [оповідання] / М. Ярмолюк // Тет-А-Тетерів : літ. альманах. Кн. 1. – Житомир : Пасічник М. П., 2007. – С.74-79.
Лише Петренко із синами : [оповідання] / М. Ярмолюк // Тет-А-Тетерів : літ. альманах. Кн. 1. – Житомир : Пасічник М. П., 2007. – С. 59-67.
Лише Петренко із синами : [оповідання] / М. Я. Ярмолюк // Тет-А-Тетерів : літ. альманах. Кн. 4 / авт.-упоряд. М. П. Пасічник. – Житомир : Рута, 2015. – С. 133-141.
Ой, люди, людоньки! : [оповідання] / М. Ярмолюк // Крило до крила, перо до пера : хрестоматія творів письменників Житомирщини / [упоряд. та ред. М. П. Пасічник]. – Житомир : Видавничий центр ЖОО НСПУ, 2005. – С. 259-273.
Ой, люди, людоньки! : [оповідання] / М. Ярмолюк // Світло спілкування. – 2011. – № 12. – С. 43-47. – (Літературна сторінка).
Про письменника та його творчість
Гужва В. Йокнапатофа Миколи Ярмолюка : про роман у… повістях та про людей у селах / В. Гужва // Літературна Україна. – 2011. – № 17, 28 квіт. – С. 10.
Джерельний В. “Бережімо все своє рідне” : [про премію ім. І. Огієнка] / В. Джерельний // Літературна Україна. – 2010. – № 18. – С. 2.
Джерельний В. “Бережімо все своє, рідне” : [урочистості в Житомирі та Брусилові з нагоди вручення премії ім. Огієнка / В. Джерельний // Житомирщина. – 2010. – 27 трав. (№ 55). – С. 9.
Мисько В. Лісова симфонія добра / В. Мисько. – Орієнтир 6-1. – 1999. – 25 листоп. – (Книжковий компас). – Рец. на кн.: Ярмолюк М. Хутір Сторожа / М. Ярмолюк. – Житомир : Полісся, 1999.
Ярмолюк Микола Якович // Довідник Житомирської обласної організації НСПУ з фрагментами історії / упоряд. та ред. М. П. Пасічник. – Житомир : Видавничий центр ЖОО НСПУ, 2005. – С. 10.
Ярмолюк М. Я. // Народилися, жили й працювали на Житомирщині : бібліогр. покажчик творів писменників радянського періоду / упоряд. Л. В. Малиновська, Т. Ф. Шитікова. – Житомир, 1983. – С. 76.
Микола Якович Ярмолюк : [про життя та творчість : сучасники про творчість письменника] // Письменники Житомирщини. Кн. 1 / [авт.-упоряд. М. Пасічник, П. Білоус, Л. Монастирецький]. – Житомир : Пасічник М. П., 2010. – С. 298-301. – Бібліогр.: с. 307.
Ярмолюк Микола Якович // Шинкарук В. Літературна Житомирщина : біобібліогр. довідник / В. Шинкарук. – Житомир : Льонок, 1993. – С. 91, 94.
“Душі моїй немає спокою” (Микола Ярмолюк) [Електронний ресурс] : док. фільм про життя та творчість М. Ярмолюка. – Ч. 1, 2, 3 / Анатолій Богуш, Лідія Чернявська. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=JW5-BhL3KXM ; https://www.youtube.com/watch?v=lfdiRkuxKGc ; https://www.youtube.com/watch?v=qEil4VXLzSA : Назва з екрана.
Микола Якович Ярмолюк [Електронний ресурс] : [веб-сайт]. – Режим доступу: http://www.yarmolyuk.info/main.html : Назва з екрана.
