Коханий брате Юльюше Зарембський,
Куди ти пориваєшся душею
На рвійних ритмах скрипок і смичків
Свого «Квінтету» в шаленіючім екстазі?
До рідного Житомира? До скель —
Гранітних велетів над Тетеревом бистрим?
Чи до людей, що десь із майбуття
Тебе із нетерпінням виглядають?..
В. Грабовський
Композитором і піаністом двох народів – польського і українського – був Юліуш Зарембський (1854-1885). Сучасники називали його генієм, талантом рідкісним і надзвичайним. Якщо Паганіні був віртуозом скрипки, то Зарембський — віртуоз піаніно. Два творчих початки – композиторський і виконавський – поєдналися в обдарованій кипучій натурі Юліуша Зарембського.
Юліуш Зарембський (іноді Юлій Зарембський, Юльюш Зарембський, Юліуш-Карл Зарембський) народився в м. Житомирі у 1854 році. На жаль, дати його життя в різних довідниках подаються суперечливі – 16, 19, 28 лютого, 3, 15 березня. Яка дата є підтвердженою документами? Метрична книга Житомирської кафедральної римо-католицької церкви Святої Софії (зараз кафедральний собор Святої Софії) за 1854 рік подає, що Юліуш Зарембський народився 19 лютого 1854 року, за Григоріанським календарем (за новим стилем) це 3 березня. У метричній книзі тієї ж церкви вказано день смерті Ю. Зарембського – 1 вересня за старим стилем, або 13 вересня за новим стилем. Цю інформацію подає Г. М. Макаренко в статті «Про уточнення дат життя наших видатних земляків».
В Житомирі на невеликій крутій вуличці, колишній Банній, а нині Лермонтовській стояла садиба, де багато десятиріч жила родина Зарембських. Тут, у родині Кароля і Анастасії Зарембських, народився Юліуш. Вперше почув і навіки полюбив українські та польські народні пісні ще в дитинстві. Нянею у маленького хлопчика була українська дівчина, яка любила та знала багато народних пісень і співала йому над колискою. Мелодії проникали в душу, зачаровували хлопчика. Зберігся портрет няні в українській вишиванці з малим Юліушем на руках. Цю та інші фотографії можна побачити в роботі К. І. Шамаєвої «Поляк з Житомира».
Першим вчителем хлопчика була його мати, викладачка фортепіано. Завдяки їй він вже з десятирічного віку виступав з концертами в міських салонах. Займалася музикою і старша сестра Марія, з якою Юліуш любив грати на фортепіано в чотири руки.
У 1867-1870 роках Юліуш Зарембський навчався у Житомирській першій гімназії, мав здібності до мов (латинь, німецька, французька, російська) і малювання. Музиці його навчали найкращі в місті музичні педагоги. Ернест Несвадба (1817-1887), чех за походженням, давав уроки композиції, відкривав технологічні й виконавські можливості струнних інструментів. Польська піаністка Люція Руцінська (біля 1818-1882) навчала, виховувала юного музиканта, підготувала його до вступу у Віденську консерваторію, заклала фундамент віртуозної майстерності, художньої зрілості свого вихованця. Анджей Янович (1840-1902) вніс свій внесок у пізнання таємниць тембральних особливостей віолончелі.
Восени 1870 року Юліуш поїхав до столиці Австрії Відню, де вступив до консерваторії. Талановитий юнак за два роки закінчив професійний навчальний заклад. На випускному концерті виконував найскладніший фортепіанний твір – «Симфонічні етюди» Роберта Шумана (1810-1856) й був відзначений двома золотими медалями: з композиції і фортепіано та званням лауреата Віденської консерваторії.
У 1873 році Зарембський їде до Санкт-Петербурга, складає екстерном екзамени до Петербурзької консерваторії та отримує диплом з фортепіано і композиції, а також титул «вільного художника». Після цього він приїхав до Житомира, де жив понад рік.
У рідному місті Юліуш Зарембський неодноразово виступав із концертами. А у 1874 році давав свої перші концерти в Києві та Одесі. Того ж 1874 року з метою удосконалення піаністичної майстерності Зарембський приїхав до Ференца Ліста в Рим. Молодий музикант став улюбленим учнем великого Маестро. Навіть одружився Ю. Зарембський з Йоханною (Яніною) Венцель, яка теж була ученицею Ференца Ліста. На вимогу батьків шлюб брали у Житомирі (в одних джерелах вказано 1978 рік, в інших – 1881). Юліуш часто в концертах виступав разом з дружиною.
В архітектурно-краєзнавчому нарисі Г. Мокрицького «Житомир – Польський» є цікава фотографія, де Юліуш і Яніна поруч з Ф. Лістом. Але в цій книзі вказані помилкові дати щодо біографії Ю. Зарембського (рік народження 1845 замість 1854 та ін.).
У 1877 році у місті Веймарі в Німеччині Ф. Ліст познайомив музиканта з Олександром Бородіним (1833-1887), який був вражений талантом Зарембського як піаніста і композитора та пророкував йому блискуче майбутнє. Техніка гри Зарембського на фортепіано була такою досконалою, що вражала не лише досвідчену публіку, а й найприскіпливіших музичних авторитетів. Часом він демонстрував справжні чудеса виконавської майстерності. На Всесвітній виставці в Парижі у 1878 році він грав одночасно на двох клавіатурах, одна з яких була вельми незвичайною: клавіші на ній були розташовані у зворотному порядку. Це був рояль фірми «Манжо». А ідея удосконалення його оригінальної конструкції належала Зарембському. Юліуш робить для виконання на цьому інструменті переклад творів Ліста, сам пише з цією метою прелюдію, мазурку, фантазію, один виконує твори інших композиторів, написані для чотирьох рук. Піаніст-віртуоз володів новим інструментом напрочуд майстерно і з успіхом виступав у багатьох країнах. Концерти, з якими Зарембський об’їхав всю Європу, принесли композитору велику славу.
Геній і віртуоз фортепіано Зарембський «брав у полон» величезні слухацькі аудиторії силою свого незвичайного таланту. В Парижі на його концерті були присутні близько п’яти тисяч людей. Йому аплодував Лондон, Рим, Неаполь, Веймар, Варшава, Константинополь, Київ, Одеса… Відомі музиканти і композитори А. Г. Рубінштейн і К. Сен-Санс йшли з його концертів приголомшеними. Ті, хто бував на концертах Ю. Зарембського, вже ніколи не могли забути його гру, особливо виконання творів Ф. Шопена та Ф. Ліста.
З 1880 року Юліуш Зарембський на запрошення Бельгійського короля Леопольда II зайняв посаду професора Королівської консерваторії у Брюсселі. Проте не припинив надзвичайно активної і виснажливої концертної діяльності, можливо, це і стало причиною важкої хвороби музиканта. Виявивши перші ознаки туберкульозу легенів, в 1883 році повністю відмовився від виконавської діяльності та зосередився на створенні музики. Незважаючи на коротке життя, Юліуш Зарембський створив багато прекрасних фортепіанних творів.
Ще навчаючись у гімназії, Ю. Зарембський написав свої перші композиції — «Вілія» і «Дерева в цвіту» на слова Адама Міцкевича. Польської тематики композитор торкнувся у мазурках «Польська сюїта», «Тріумфальний полонез» та фортепіанному циклі «З Польщі».
Композитор також не оминув українські народні теми. Він пише «Галицькі танці», інструментовку до яких робив сам Ференц Ліст, і навіть рекомендував твір видавцям. Своєму учневі маестро писав: «Ваші етюди є найбільш значними, чудовими і віртуозними, оскільки на ваших творах лежить відбиток самобутності». На українські теми написав фортепіанні твори: «Коломийка», «Думка», увертюру для чотирьох рук до опери «Марія» за поемою «Марія. Українська повість» Антонія Мальчевського (1871), в яких відбилися інтонації українських народних пісень.
Значну популярність здобули «Колискова», «Тарантела», «Казка», «Троянди і терни».
Дивовижний за своєю ніжністю твір «Колискова» для скрипки і фортепіано має безпосереднє відношення до Житомирщини. Мелодію цієї пісні композитор почув від своєї няні з приміського села Станишівки. Він видав «Колискову» в Парижі й присвятив бельгійському скрипалеві Емілю Соре.
Юліуш Зарембський і для дітей залишив чудові фортепіанні п’єси, об’єднані під назвою «Ялинкові дарунки». Сюди входять два вальси, марш, концерт. Нескладні для юних виконавців, вони вражають своїм глибинним підтекстом.
Лебединою піснею Юліуша Зарембського став «Квінтет для фортепіано, двох скрипок і віолончелі» або прощальний Фортепіанний квінтет, присвячений Лісту. Його вперше виконали 30 квітня 1885 року в залі Брюссельської консерваторії на авторському концерті. Твір вражає незвичайною ніжністю звучання, а також багатогранністю відтінків емоцій – замислення, драматизму і смутку. За цей квінтет Юліуш Зарембський був визнаний генієм романтичної камерної музики.
На початку серпня 1885 року Юліуш востаннє зібрався до Житомира. Дорогою заїхав до села Тютюнники (тепер Чуднівський район) до своєї сестри Марії в маєток її чоловіка Ф. Філіповського, де й застудився на полюванні. Саме там, поблизу Житомира 1 (13) вересня 1885 року обірвалося життя польського композитора і піаніста. На жаль, в ті часи туберкульоз був смертельним вироком, лікування не допомагало, численні статки не могли врятувати від сухот… Про смерть композитора в селі Тютюнники розповідає О. В. Корогода в статті «Наш земляк – польський композитор і музикант Юліуш Зарембський». Але в інших джерелах вказується, що Ю. Зарембський помер в місті Житомирі. Так в біографію геніальної людини вплітаються легенди.
Похований Юліуш Зарембський на польському кладовищі. На могилі – скромний пам’ятник з чорного поліського лабрадориту. Поряд знаходиться могила батьків Юліуша – Кароля-Климентія (1826-1904) і Анастасії (1826-1905) Зарембських, які пережили сина на двадцять років. А неподалік стоїть пам’ятник його житомирському вчителю музики – чехові Ернесту Несвадбі.
У Житомирі багато що нагадує про Юліуша Зарембського. Тут він провів дитинство і юність, почав вчитися музики, навчався в гімназії. По вулиці Лермонтова юнак ходив до міського театру, на драматичні та оперні вистави, а пізніше, відвідуючи рідне місто вже відомим піаністом, виступав у театрі з концертами. Не дивлячись на щільний графік виступів у різних кутках світу, він завжди знаходив час, щоб приїхати і до Житомира.
У центрі міста, на площі, стоїть світла будівля Житомирського кафедрального костелу. Тут хрестили Юліуша, тут він слухав орган. У сумні вересневі дні 1885 року тут прощалися з Юліушем його рідні, друзі, прихильники таланту.
Через два роки після смерті Юліуша Зарембського в житомирському костелі на одному з пілонів було встановлено чорну меморіальну дошку з білим барельєфним портретом музиканта роботи скульптора А. Прушинського. Образ чудового польського композитора і піаніста залишився збереженим для нащадків.
За скульптурним барельєфом А. Прушинського портрет Ю. Зарембського створив житомирський художник Віктор Миколайович Шкуринський (1932-2012). …Піднесене й натхненне обличчя. Погляд творця. Саме таким запам’ятався композитор Юліуш Зарембський своїм сучасникам. Про малюнок В. М. Шкуринського можна прочитати в книзі Валентина Грабовського «Творення легенди».
В Житомирі є майдан, якому надано ім’я Зарембського.
У 1997 році в місті було засновано хор імені Юліуша Зарембського, який популяризує творчість композитора. Твори Зарембського виконував польський піаніст Юзеф Турчинський (1884-1953), який теж був родом з Житомира.
Музична спадщина композитора Юліуша Зарембського нараховує багато віртуозних фортепіанних творів. В різних дослідженнях вказані розбіжні дані про загальну кількість творів – від 30 до 70. Причина, мабуть, в тому, що навіть у Польщі жодна бібліотека не має повного комплекту видань творів Юліуша Зарембського. Але твори композитора звучать і в XXI столітті. Безліч музикантів в різних країнах включають твори Ю. Зарембського до свого репертуару. Записи концертів, ноти можна знайти в Інтернеті. Творчість композитора стала фундаментом для формування музичної освіти не лише в дитячих музичних школах, а й у вищих навчальних закладах. Багато музикознавців, краєзнавців досліджують матеріали про життя та творчість нашого земляка Юліуша Зарембського, ім’я якого стоїть у ряді найвидатніших музикантів світової культури XIX століття.
Література про життя та творчість Юліуша Зарембського
Борисюк Н. Міський театр, Житомирська обласна філармонія (арх., іст.). [Ст. 49] : [вул. Пушкінська, 26] / Н. Борисюк // Пам’ятки і пам’ятні місця історії та культури міста Житомира і Житомирського району. Вип. 6. – Житомир : Полісся, 2006. – С. 115-118. – Бібліогр.: с. 117-118. – ISBN 966-655-203-5.
Грабовський В. Пісня, заповідана нам // Грабовський В. Творення легенди : краєзнавчі нотатки / Валентин Грабовський. – Вид. 2-е, випр. і допов. – Житомир : Полісся, 2008. – С. 51-53. – ISBN 978-966-655-357-0.
Грабовський В. Окрилений мрією : [Юльюш Зарембський (1854-1885)] // Грабовський В. Творення легенди : краєзнавчі нотатки / Валентин Грабовський. – Вид. 2-е, випр. і допов. – Житомир : Полісся, 2008. – С. 50. – ISBN 978-966-655-357-0.
Грабовський В. Песиголовці на цвинтарі // Грабовський В. Творення легенди : краєзн. нотатки / Валентин Грабовський. – Вид. 2-е, випр. і допов. – Житомир : Полісся, 2008. – С. 35-37. – ISBN 978-966-655-357-0.
Грабовський В. Юльюш Зарембський. Квінтет соль мінор для фортепіано, двох скрипок, альта та віолончелі : [вірш про Ю. Зарембського та його творчість] // Грабовський В. Творення легенди : краєзнавчі нотатки / Валентин Грабовський. – Вид. 2-е, випр. і допов. – Житомир : Полісся, 2008. – С. 53. – ISBN 978-966-655-357-0.
Зарембський Юліуш // Митці України : енциклопед. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. – Київ : Українська енциклопедія, 1992. – С. 260. – ISBN 5-88500-042-5. – [Видання надає недостовірні дані про дати народження та смерті Ю. Зарембського].
Іващенко О. Комплекс споруд Житомирської 1-ї чоловічої гімназії, університет (іст.). [Ст. 40] / О. Іващенко // Пам’ятки і пам’ятні місця історії та культури міста Житомира і Житомирського району. Вип. 6. – Житомир : Полісся, 2006. – С. 99-102. – Бібліогр.: с. 101. – ISBN 966-655-203-5.
Копоть І. Музичний романтизм на Волині: українсько-польські музичні зв’язки (перша третина ХІХ – початок ХХ століття) / Ірина Копоть // Бібліотеки у збереженні культурної спадщини : матеріали Всеукр. наук.-краєзн. конф., присвяч. 75-й річниці обл. б-ки для дітей Житомир. облради (26 верес. 2013 р., м. Житомир) / гол. ред. М. Ю. Костриця. – Житомир : М. Косенко, 2013. – (Наук. зб. “Велика Волинь”. пр. Житомир. наук.-краєзн. т-ва дослідників Волині. Вип. 48). – С. 338-341. – Бібліогр.: с. 341. – ISBN 2220-2544.
Кордон М. В. Українська та зарубіжна культура : підручник / М. В. Кордон. – Вид. 2-е, стер. – Київ : Центр учбової літератури, 2007. – С. 434. – ISBN 978-966-364-509-4.
Корогода О. В. Наш земляк – польський композитор і музикант Юліуш Зарембський / О. В. Корогода // Малинщина у просторі і часі : матеріали Всеукр. наук.-краєзн. конф.25-27 верес. 1996 р. / [відп. ред. М. Ю. Костриця]. – Малин, 1996. – С. 138-140. – Бібліогр.: с. 140.
Ланчук Н. Польське кладовище (іст., арх., мист.). [Ст. 95] / Н. Ланчук // Пам’ятки і пам’ятні місця історії та культури міста Житомира і Житомирського району. Вип. 6. – Житомир : Полісся, 2006. – С. 175-178. – Бібліогр.: с. 178. – ISBN 966-655-203-5.
Макаренко Г. М. Про уточнення дат життя наших видатних земляків : до питання про новий і старий стиль / Г. М. Макаренко // Проблеми українського державотворення: історія і сучасність : матеріали Міжнарод. наук.-краєзн. конф. : у 2 т. / голов. ред. М. Ю. Костриця. – Житомир : М. Косенко, 2007. – Т. 2. – С. 203-208. – (Наук. зб. “Велика Волинь” : праці Житомир. наук.-краєзн. т-ва дослідників Волині ; вип. 35). – ISBN 966-8123-54-9.
Мокрицький Г. П. Юліуш Зарембський // Мокрицький Г. П. Житомир – Польський = Polski Zytomierz : довід. іл. вид. / Г. П. Мокрицький ; пер. пол. мовою І. Рудницької. – Житомир : Волинь, 2016. – С. 10 : фот. – [В статті є помилкові дати].
Павловський А. А. Польські музика і театр в Україні // Павловський А. А. Пам’ять жива / А. А. Павловський, В. А. Павловський. – Київ : Логос, 2005. – С. 105-109. – ISBN 966-581-633-0.
Пивоварський О. Концерт у костьолі / Олександр Пивоварський // Житомирщина. – 2012. – 10 лют. (№ 14). – С. 9. – (Край рідний).
Пультер С. О. З історії розвитку культури і мистецтва на Житомирщині / С. О. Пультер, О. С. Березюк // Поліський дивосвіт : література рідного краю: Житомирщина : посіб.-хрестоматія в 2-х ч. Ч. І : критичний огляд / за ред. С. О. Пультера. – Житомир : Полісся, 2000. – С. 499-517. – Бібліогр.: с. 516-517. – ISBN 966-7057-90-9.
Тен Борис. Сторінки музичного життя Житомирщини / Борис Тен // Жадань і задумів неспокій : з творч. спадщини Бориса Тена : вірші, пер., статті, листи, спогади / упоряд. А. Ф. Журавський, К. В. Ленець. – Київ : Радян. письменник, 1988. – С. 121-135. – ISBN 5-333-00025-5.
Травкіна Н. Романтик родом із Житомира : [Ю. Зарембський] / Наталія Травкіна // Кожному мила своя сторона : краєзн. нариси про видат. людей, минуле Житомирщини, обряди і звичаї населення краю. Ч. 2 / упоряд. Л. І. Бондарчук, Л. С. Демченко. – Київ : Аверс, 1998. – С. 123-127. – ISBN 966-95423-3-2.
Шамаєва К. І. Музиканти – поляки з Волині // Шамаєва К. І. Митці. Освіта. Час : з архівних джерел / К. І. Шамаєва. – Житомир : М. Косенко, 2005. – С. 5-14. – ISBN 966-8123-30-1.
Шамаєва К. І. Поляк з Житомира : [Ю. Зарембський (1854-1885)] // Шамаєва К. І. Митці. Освіта. Час : з архівних джерел / К. І. Шамаєва. – Житомир : М. Косенко, 2005. – С. 14-24. – Бібліогр.: с. 24. – ISBN 966-8123-30-1.
