Анотований рекомендаційний список літератури для користувачів-дітей старшого шкільного віку та
організаторів дитячого читання
Любити свій край означає знати не тільки його сучасне, а й минуле, оскільки ці знання підносять і звеличують кожного з нас, наповнюють гордістю наші серця, розширюють світогляд. Пам’ять – одна з найцінніших особливостей цивілізованої людини. Адже на пам’яті тримається рід людський. То ж поринемо в історію забудови Житомира в XIX ст.
У першій половині XIX ст. ознаками зовнішнього вигляду Житомира були малоповерховість, наявність у середині кварталів великих незабудованих площ, зайнятих садами та городами. До нашого часу забудови цього періоду майже не збереглися. Вціліли лише окремі будівлі. Серед них — комплекс так званого архієрейського подвір’я на площі Рад (тепер його займає військова частина: будинки по Великій Бердичівській вулиці 31, 33, 34). Збереглося також декілька культових споруд. Зокрема, Яковлевська церква на Вільському кладовищі, залишки жіночого монастиря сестер милосердя — на території військового шпиталю, комплекс будівель католицької духовної семінарії та костьол Яна з Дуклі.
Наприкінці XIX ст. архітектурне обличчя Житомира почало змінюватися, зросла кількість дво- і триповерхових будинків, збудованих за європейським зразком. У кожному з будинків простежувались помітні домінуючі ознаки того чи іншого стилю: класицизм — комплекс будівель Першої чоловічої гімназії, губернське правління, будинок Кобилянського (тепер автошляховий коледж), 2-га чоловіча гімназія, державний банк; барокко – будинок нотаріуса Філіппова, окружний суд. Одночасно на рубіжі XIX-XX ст. в Житомирі споруджується велика кількість будинків у стилі так званої «цегляної архітектури». Зразками таких будинків з майстерно обробленими цеглою фасадами є майстерні професійно-технічного училища № 6, технологічного коледжу по вулицях Старо-Вільській та Московській, музична школа № 4 (колишній будинок нотаріуса Громачевського) та ряд інших.
Нове століття внесло в архітектуру Житомира і стиль модерн, який швидко став популярним. Творці цього стилю орієнтувалися в своїй творчості на використання природних форм. Для «модерну» властиві незвичайні обриси віконних та дверних прорізів. Особливу увагу звертали на нові будівельні матеріали: залізобетон, метал, скло та ін. Типовими представниками модерну в Житомирі є будинок католицької духовної консисторії (тепер краєзнавчий музей), Російська публічна бібліотека (тепер обласна бібліотека для дітей) та ін.
У забудові міста наприкінці XIX на початку XX ст. брали участь місцеві архітектори: Є. Соколов,
Ф. Афанасьєв, М. Кефалі, М. Лібрович, В. Безсмертний. Їхні творіння й досі прикрашають вулиці Житомира.
Ми надаємо вам можливість познайомитися з архітектурними родзинками нашого рідного Житомира. Запрошуємо у літературну подорож по сторінках найцікавіших краєзнавчих книг та статей з періодичних видань. Читайте й насолоджуйтесь цікавими розповідями про історію нашого краю.
Бібліографічна подорож до цікавого світу архітектури Житомира
 |
Кафедральний Преображенський собор Спорудження Кафедрального Преображенського собору велося в 1866-1874 роках за проектом академіка К. К. Рохау, професора архітектури Е. Жибера та архітектора В. Г. Шаламова. Собор був збудований в офіційному російсько-візантійському стилі. Він є одним з найбільших та найвеличніших православних храмів країни.
|
Мокрицкий, Георгий. Кафедральный Преображенский собор : 125 лет истории : архит.-краеведческий очерк / Г. Мокрицкий ; фото Г. П. Мокрицкого. – Житомир : Волинь, 2000. – 48 с. — 44 ілюстр. : фотогр. – (Пам’ятки рідного міста ; Кн. 10).
У нарисі йдеться про архітектурно-будівельну історію храму, про місцевість на якій він знаходиться, про сумну долю будівлі в роки радянської влади та ії відродження після оголошення Незалежності України.
Костриця, М. Ю. Преображенський кафедральний собор у Житомирі / М. Ю. Костриця,
Г. П. Мокрицький. – К. : Техніка, 2004. – 142 с. : ілюстр. – (Національні святині України). –
Бібліогр.: с. 138-141.
Книжку присвячено одній з найбільш самобутніх сокральних споруд України — Спасо-Преображенському кафедральному собору у Житомирі. Дуже стримане внутрішнє оформлення, властиве скоріше католицьким храмам, привертає увагу до надзвичайно гармонійних пропорцій храму, просторого об’єму та місцевих оздоблювальних матеріалів. Велику увагу приділено архітектурно-будівній історії собору.
 |
Михайлівська церква
Церква належить до однієї з найстаріших кам’яних культових споруд Православної церкви, хоча її вік відносно невеликий. Вона була споруджена у 1856 році на власні кошти житомирського купця Михайла Федоровича Хаботіна. В її насиченій історії, немов у краплині води, відбиваються всі ті катаклізми, які довелося пережити нашому багатостраждальному народові. |
Костриця, Микола. Церква святого Архистратига Михаїла (Михайлівський собор) /
М. Костриця, Г. Мокрицький. – Житомир : Житомирський вісник, 1991. – 31 с. : фотогр. – (Пам`ятки рідного міста ; Вип. 1). – Бібліогр.: с. 31.
Разом з авторами цієї книжечки ти здійсниш цікаву подорож у минуле Житомира. Дізнаєшся про історію будівництва Михайлівського собору, відкриєш для себе чимало фактів та імен.
Мокрицький, Георгий. Михайлівський собор: Народження. Поневіряння. Воскресіння /
Г. Мокрицький // Бізнес Полісся. — 2008. — № 11. – С. 52. – (Архітектурна спадщина). &nbsnbsp;
 |
Лютеранська кірха
Двісті років тому житомирські німці лютеранського віросповідання об’єдналися у релігійну громаду, обладнали власну кірху. Але храм майже ціле століття знаходився у непристосованому найманому приміщенні. І, нарешті, у 1896 році в Житомирі побудували нове чудове приміщення кірхи, яке і сьогодні є однією з прикрас міста і охороняється державою як пам’ятка архітектури. Будинок кірхи споруджений за проектом житомирського архітектора Арнольда Карловича Єнша. |
Мокрицький, Г. П. Лютеранська кірха у Житомирі : іст.- краєзнавчий нарис / Г. П. Мокрицький. – Житомир : Волинь, 2002. – 52 с. : ілюстр. – (Пам’ятки рідного міста; кн. 16). – укр., нім., англ., рос. мовами.
Саме історії кірхи й присвячується ця невелика книжечка.
 |
Будинок Житомирської обласної бібліотеки для дітей (колишня Житомирська російська публічна бібліотека)
Будинок на вулиці Пушкінській, 36, в якому з 1979 року розміщується Житомирська обласна бібліотека для дітей, був споруджений у 1897 році спеціально для Житомирської російської публічної бібліотеки. Будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення та пам’яткою історії.
|
Мокрицький, Г. П. Будинок обласної дитячої бібліотеки : архіт.-іст. портрет / Г. П. Мокрицький // Книжковий дім відкритий всім : зб. ст. – Житомир : Волинь:
Рута, 2008. – С. 51-65. : фотогр.
Автор розповідає про історію створення будинку та його архітектурне обличчя.
Мокрицький, Г. П. Будинок Житомирської російської губернської бібліотеки, в якому відбулося перше засідання товариства дослідників Волині : [архіт. -іст. довідка] /
Г. П. Мокрицький // Пам’ятки і пам’ятні місця історії та культури міста Житомира і Житомирського району. Вип. 6 / ред. О. М. Іващенко. – Житомир : Полісся, 2006. –
С. 57-58.
 |
Будинок Житомирської міськради
(колишнє Житомирське Товариство взаємного кредиту) Спорудження будинку Товариства, відомого всім сьогодні як будинок Житомирської міської ради і міськвиконкому, розпочалося в травні 1899 року, а вже влітку 1900 року тут відбулося новосілля. У традиціях тодішніх часів, перший поверх новобудови майже повністю був відданий закладам торгівлі. Але головним у будинку був все ж таки прекрасний актовий зал, де перед житомирянами співав Федір Шаляпін та проводилися зустрічі з іншими митцями. |
Мокрицький, Г. П. Майдан Рад, 4 : історія будинку : архіт.-краєзнавчий нарис / Г. П. Мокрицький. — Житомир : Волинь, 2000. — 24 с. : фотогр. — (Пам’ятки рідного
міста ; кн. 11).
Цей краєзнавчо-архітектурний нарис знайомить нас з історією спорудження будинку Товариства взаємного кредиту.
Мокрицький, Г. П. Будинок на Старому бульварі, 7 : сто років шляху / Г. П. Мокрицький. — Житомир : Журфонд, 1997. — 32 с. : фотогр. — (Пам’ятки рідного міста ; вип. 5). — Бібліогр.: с. 30-31.
Цей нарис присвячений історії та опису архітектури будинку Житомирського окружного суду.
 |
Покровська церква
У 1875 році на тодішній слободі Каракуліна, далеко за містом було розміщено церкву Покрови Пресвятої Богородиці. З часом церква добудувалась, та й власне колишня заміська слобода старообрядців-безпоповців перетворилася на повноправну частину міста Житомира, яка, немов зелений острів із затишними старими садибами, продовжує тихе спокійне життя посеред бурхливого моря багатоповерхового міста. |
Мокрицький, Г. П. Покровська церква на Каракульній, 6 = Pokrovska church in Zhytomyr : архіт.-краєзнавчий нарис / Г. П. Мокрицький, В. Я. Лазунов ; [пер. англ.
І. М. Гадзевича]. — Житомир : Волинь, 2001. — 52 с. : ілюстр. — (Пам’ятки рідного міста ;
кн. 14).
Популярна розповідь про будівлю на Каракульній, історію місцевості і походження її назви. Книжка ілюстрована рідкісними фотознімками з колекції автора.
 |
Водонапірна вежа
Водонапірна вежа на Пушкінській вулиці, споруджена в стилі модернізованої готики за проектом Карла Єнша в 1898 році, є одним із символів старого Житомира. |
Мокрицький, Г. П. Вежа на Пушкінській : до 100-річчя Житомирського водопроводу / Г. П. Мокрицький. — Житомир : Волинь, 1998. — 48 с. : фотогр., схеми. — (Пам’ятки рідного міста ; кн. 6). — Бібліогр.: с. 46.
Архітектурно-краєзнавчий нарис присвячено водонапірній вежі — одній з найвизначніших будівель Житомира. Вежа споруджувалась в 1896-1898 роки. Прочитавши цю книжечку, ви дізнаєтесь чимало нового і цікавого з історії вежі.
Хочеш дізнатися більше? Рекомендуємо прочитати:
Архітектор з Гімназичної вулиці : про творчість архітектора А. Є. Білогруда // Костриця, М. Ю. У просторі і часі : видатні постаті Житомирщини / М. Ю. Костриця,
Г. П. Мокрицький. – Житомир, 1995. – С. 156-160. – (Краєзнавча б-ка).
Про творчість архітектора А .Є Білогруда.
Архітектори і проектні організації Житомирщини : довідник / [упоряд. О. Р. Борис, Г. П. Мокрицький]. — Вид. 2-ге, допов., переробл. — Житомир : Волинь, 2004. — 64 с. : фотогр.
У довіднику подана інформація про архітекторів Житомирщини, надано біографічні довідки, перелік робіт архітекторів. Довідник буде корисним усім, хто цікавиться архітектурою рідного краю.
Визначні працівники архітектурно-будівельного комплексу Житомирщини (ХVIII-XXI ст.) : енцикл.- довід. вид. / уклад. : В. Л. Ксюковський, Г. П. Мокрицький, К. М. Толстанов. – Житомир : Волинь ; Рута, 2008. – 111 с. : фотогр.
Видання містить короткі біографічні довідки про визначних працівників архітектурно-будівельного комплексу Житомирщини з XVIII по XXI ст.
Житомир : фотоальбом / фото С. А. Глабчука ; текст Г. П. Мокрицького. – Житомир : Журфонд, 1997. – 104 с. : 129 ілюстр.- укр., рос., англ., нім., франц., пол. мовами.
Фотоальбом розповідає про Житомир та його архітектуру.
Костриця, М. Ю. Житомир : підручна книга з краєзнавства / М. Ю. Костриця, Р. Ю. Кондратюк. — Вид. 2-ге, випр. і допов. — Житомир : Косенко, 2007. — 464 с. :
ілюстр. — Бібліогр.: с. 443-456.
У книзі висвітлюється історія Житомира – від його заснування до кінця ХХ ст. Видання багато ілюстровано документальними фотографіями, репродукціями рідкісних гравюр.
Мокрицький, Георгій. Житомир : архітектурно-краєзнав. ілюстр. путівник-довід. / Мокрицький, Георгій Павлович ; [за заг. ред. авт. ; пер. англ. О. Табунщика ; фотознімки авт.]. – Житомир : Волинь, 2007. – 224 с. : ілюстр., фотогр.
У книзі використано фотознімки старого Житомира з особистої колекції автора, а також з фондів Державного архіву Житомирської області, краєзнавчого музею. Матеріал поданий в дуже цікавій формі.
Опанасюк, О. Є. Пам`ятки архітектури та археології / О. Є. Опанасюк // Опанасюк, О. Є. Житомир : Що? Де? Як? : фото путівник / О. Є. Опанасюк, Ю. Л. Каповський ; фото
С. С. Крячка та ін. – К., 1984. – 191 с. : ілюстр. : фотогр.
Фотопутівник розповідає про один з важливих промислових та культурних центрів України – Житомир, про його пам`ятки архітектури та археології.
Пам`ятки і пам`ятні місця історії та культури міста Житомира і Житомирського району. Вип. 6 / ред. О. М. Іващенко. – Житомир : Полісся, 2006. – 306 с.
Короткі інформаційні повідомлення про пам`ятки та пам`ятні місця історії та культури міста Житомира і Житомирського району.
Укладач: І. О. Меднова, гол. бібліограф.
